13 березня виповнилося 65 років від дня народження відомого українського поета, прозаїка, перекладача Юрія Андруховича. Його вважають однією з найвидатніших постатей постмодернізму.
Західні критики порівнюють його вплив на світову літературну сцену з впливом Умберто Еко, а його твори перекладено багатьма мовами. Юрій Андрухович отримав кілька престижних літературних нагород, зокрема Премію Гейне від міста Дюссельдорф за 2022 рік. Журі відзначило, що він «втілює ідентичність України як культурної нації». Відзначаючи день народження Андруховича, згадуємо його цитати про батьківщину, Україну, та тему кохання.
реклама.
Юрій Андрухович
Одна з найбільших трагедій – бути позбавленим дому… Людству властиво знаходити щастя біля свого коріння. На чужині ж щастя не шукати — там його ніколи не знайти. Замість цього слід шукати нормальності, повсякденного й буденного існування, яке чомусь уникає вас вдома.
Любов — це єдина сила, яка якимось чином тримає все на плаву. Без цього існування не тільки втрачає сенс, але й перспективу.
Відродження віри українців у себе, оскільки вони створили унікальну суспільну модель на Майдані завдяки видатній самоорганізації, жертовності та безлічі творчих ідей, є реальністю, яку неможливо замовчувати чи стерти.
Є величезне значення в подорожах, навчанні та пошуку своєї ідентичності та місця у світі. Однак ніколи не повертатися додому, незважаючи на обставини, немає сенсу.
Цей світ надто суворий, щоб змінити його на краще лише словами, але він також надто делікатний, щоб змінити його кулями.
По суті, я вважаю, що все може об’єднати людей, окрім просто підписаних документів чи непевних обіцянок. Справа не у формулі; мова йде про вроджену потребу бути разом і брати участь у певній діяльності разом.
Схоже, що онлайн-коментарі поглинають величезну кількість нашої уваги, що змушує нас ставати дещо параноїком щодо їх значення.
Нам постійно намагаються створити умови не просто некомфортні, а просто непридатні для життя тут, на власній батьківщині. Проте протистояти цьому має бути радість. Ми не повинні полегшувати їм перетворення нашої країни на пустку. Саме уявлення про те, що «вони» такі грізні та всемогутні, коли ви їм протистоїте, має слугувати мотивацією.
Стійкість до зла є остаточним проявом людяності всередині людини. Мистецтво також служить остаточним вираженням людського духу. Опір і мистецтво за своєю суттю доповнюють один одного.
