Або, можливо, навпаки, з крапками після кожного слова, що вселяють відчуття крижаної байдужості? А може, ви з нетерпінням чекали відповіді, зациклюючись на «підстрибуючих крапках», але її так і не отримали? У сфері цифрової взаємодії принципи комунікації не такі чіткі, як у фізичному світі. Ми не сприймаємо погляд нашого співрозмовника, не чуємо його тону і не відчуваємо пауз. Навіть просте «ок» може бути інтерпретовано як віддалене роздратування, тоді як веселе «привіт!» може здатися надто знайомим. Це схоже на проходження мінного поля, де кожне слово, або його відсутність, може змінити враження, залишити негативний осад або навіть поставити під загрозу стосунки, як повідомляє Ukr.Media.
Раніше етикет керувався написанням листів: вибором правильного паперу, вибором відповідної ручки та згинанням сторінки, щоб одержувач не почувався незручно. Сьогодні ситуація змінилася, проте ввічливість у спілкуванні залишається важливою соціальною навичкою. Однак з'явилися нові фактори: час доставки повідомлення, формат тексту, включення або відсутність емодзі, стиль відповіді та навіть швидкість відповіді. Ось тут і виникають складнощі. Здається, люди втратили цінність за час один одного. Платформи миттєвих повідомлень перетворили нас на бранців безпосереднього спілкування, але вони не забули надати рекомендації щодо ввічливої взаємодії. Наприклад, якщо хтось у робочій групі щодня надсилає «Доброго ранку!», це справді приємно, але чи потрібно перетворювати колективну розмову на потік дрібниць? Якщо комусь терміново щось потрібно, йому все одно доведеться переглядати численні повідомлення, щоб зрозуміти важливу інформацію.
А є й ті, хто надсилає повідомлення слово в слово. «Привіт». (пауза) «Ви тут?» (пауза) «Я хотів би запитати…» (пауза) «Ви вільні завтра?» Кожне повідомлення порушує концентрацію, порушуючи потік думок. Набагато ввічливіше сформулювати повну думку в одному лаконічному повідомленні, запобігаючи перетворенню розмови на фрагментований потік свідомості. І навпаки, є люди, які надсилають голосові нотатки без попереднього повідомлення. Чи прийнятно це? Відповідь спірна. Звичайно, емоції можна ефективніше виражати вербально, але що робити, якщо одержувач не вміє слухати? Варто заздалегідь запитати: «Чи можна мені використовувати голос? Так легше пояснити». Хоча це може здатися банальним, такі нюанси сприяють комфортнішому спілкуванню.
Важливим фактором є час доставки повідомлення. Сучасні технології розмили межі між професійною та особистою сферами, але це не означає, що ви можете зв’язатися з ким завгодно в будь-який час. Повідомлення о 23:30 з невимушеним «ти вже спиш?» нагадує дзвінок у двері посеред ночі. Професійне листування поза робочим часом також вимагає делікатності. Якщо у вас є блискуча ідея опівночі, запишіть її та надішліть вранці, замість того, щоб будити колег сповіщенням.
А як щодо групових чатів? Вони являють собою справжню цифрову екосистему, де можна легко потрапити в пастку нескінченного шквалу повідомлень. Багато хто стикався зі сценарієм, коли обговорення в робочому чаті стосується лише двох осіб. «Марино, ти вже замовила каву?», «Так, я думаю, я візьму дві». Решта десять учасників залишаються свідками цього безглуздого обміну репліками. Ще однією неприємною ситуацією є раптовий вихід з чату без будь-яких пояснень. Під час особистого спілкування ніхто не встає різко посеред зустрічі та не йде, грюкнувши дверима. Чому це вважається прийнятним у цифровій сфері? Набагато ввічливіше сказати: «Колеги, дякую за обговорення; моя присутність більше не потрібна, тому я виходжу з чату».
Цікаво, що навіть пунктуація може впливати на сприйняття людини. Чи знаєте ви, що крапка в кінці повідомлення може бути інтерпретована як ознака роздратування або відчуженості? Хоча вона необхідна в професійному листуванні, вона може звучати занадто різко в дружньому спілкуванні. Наприклад, різниця між «Добре» та «Добре.» чітка. Останнє виглядає напруженим або навіть незадоволеним. І навпаки, повна відсутність ком або крапок може ускладнити читання тексту, створюючи в одержувача відчуття, ніби він намагається розшифрувати монолог, вимовлений на одному диханні.
Ще одним джерелом непорозумінь є статус «онлайн». Багато хто інтерпретує його як запрошення до спілкування. «Я бачив, що ти був онлайн!» – це твердження, яке поставило під загрозу багато дружніх стосунків. Однак активність у месенджері не обов’язково свідчить про готовність до спілкування. Можливо, людина просто увійшла в систему, щоб швидко перевірити щось важливе, а не вступати в довгу дискусію. Етикет тут простий: поважайте кордони інших, не очікуйте негайної відповіді та не ображайтеся, якщо повідомлення було переглянуте, але на нього не відповіли.
Не менш важливою є сфера невербальних сигналів: емодзі, стікери та розділові знаки. Вони служать нашим цифровим еквівалентом інтонації. Наприклад, «Дякую» та «Дякую!» інтерпретуються по-різному, причому останнє здається більш привітним. «Привіт» та «Привіт :)» також передають різні враження. Тим не менш, помірність є ключовою: у професійному листуванні використання емодзі та GIF-файлів може бути сумнівним.
Мабуть, найактуальнішою проблемою в цифровому спілкуванні є культура «скасування». Насправді ми не можемо просто викреслити когось зі свого життя одним клацанням миші. Однак у месенджерах це стало буденністю: блокування без пояснень, залишення повідомлення з позначкою «прочитане» без відповіді, зникнення з чату. Звичайно, ніхто не зобов’язаний підтримувати розмову, якщо вирішить цього не робити, але набагато ввічливіше висловити: «Дякую за розмову; ми поговоримо пізніше» або «Вибачте, я не готовий обговорювати це зараз».
Цифрова комунікація виходить за рамки простого текстового спілкування. Це мистецтво, де кожне слово, знак пунктуації та навіть час повідомлення мають значення. Ми оцінюємо людей на основі їхнього онлайн-етикету так само, як і на основі їхніх манер за обіднім столом чи вітань під час зустрічі. Етикет служить для забезпечення комфортного спілкування для всіх. Оволодійте ним, і ваші повідомлення не лише будуть точно інтерпретовані, але й зроблять вас приємною людиною для спілкування.
Джерело: ukr.media
