28 липня 1880 року в місті, сучасному Кропивницькому, народився Володимир Винниченко — один із найвідоміших українських письменників початку 20 століття та значний політичний діяч своєї епохи.
Окрім «музейного» зображення, що міститься у шкільній програмі, Володимир Винниченко — справді захопливий письменник-фантаст, який опанував мистецтво оповіді та здобув визнання як творець глибоких психологічних драм. Наша добірка містить романи та п’єси Винниченка, які ви безсумнівно оціните.
Реклама.

«Нотатки кирпатого Мефістофеля», 1917
У 1916 році, за рік до того, як очолити Генеральний секретаріат Центральної Ради, Винниченко завершив і випустив «Записки кирпатого Мефістофеля» – свій головний роман, який продовжує шокувати, захоплювати та провокувати й донині. Як зазначає видавництво «Віхола», яке перевидало «Записки кирпатого Мефістофеля» у 2023 році в рамках своєї популярної серії «Неканонічний канон», цей роман, перш за все, слугує моральним експериментом, де, можливо, вперше в українській літературі, відверто досліджується динаміка між чоловіком і жінкою.
Оповідь розгортається в Києві від імені головного героя, успішного адвоката, «гравця життя» на ім'я Яків Михайлюк, якого називають «Снупі Мефістофелем». Цей персонаж раніше майже не зустрічався в українській літературі: Снупі Мефістофель заводить роман з дружиною свого друга (батько сина Андрійка якого невідомий — чи це Яків, чи її чоловік, залишається невідомим), відчуває почуття до випадкової зустрічі, Клавдії Петрівни, яка зрештою вагітніє, проте Яків не бажає прийняти батьківство та наполягає на аборті… Цікавий та багатогранний, роман Винниченка, мабуть, є першим в українській літературі, який так відкрито досліджує теми морального вибору, вільних стосунків між чоловіками та жінками, а також абортів.
«Чорна пантера та білий ведмідь», 1911
«Чорна пантера та білий ведмідь» — п'єса, створена Володимиром Винниченком у 1911 році. Її перша театральна постановка відбулася у 1917 році в Молодому театрі в Києві під керівництвом Леся Курбаса та за оформленням художника Михайла Бойчука. Її також активно ставили по всій Європі, а «Чорна пантера та білий ведмідь» стала основою для кількох екранізацій.
На той час, коли Курбас взявся за постановку, Винниченко вже зарекомендував себе як один із найвідоміших українських драматургів, і його ім'я в програмі практично гарантувало успіх. Сюжетна лінія обертається навколо боротьби митця зі своїми обов'язками та суспільними очікуваннями. Центральний конфлікт розгортається між Корнієм (Білий Ведмідь), який знаходить сенс у мистецтві та прагне створити нову картину, та його дружиною Рітою (Чорна Пантера), чиє єдине бажання — врятувати їхнього хворого сина. Фінал п'єси є водночас філософським і трагічним.
Сьогодні, через понад століття після свого створення, цей образний та психологічний твір Винниченка розглядається в сучасному та свіжому світлі.
«Лепрозорій», 1938
Останні 15 років свого життя, починаючи з 1936 року, Володимир Винниченко провів у південному регіоні Франції — у чарівному зеленому містечку Мужен, розташованому між Ніццою та Каннами. Тут, у своїй віллі, український письменник і політик жив разом зі своєю дружиною, доглядав за садом і послідовно дотримувався здорового способу життя, в який щиро вірив. Саме в Мужені в 1938 році він написав повість «Притулок для прокажених».
Головна героїня цього твору — Івонн Вольвен — персонаж, що втілює сучасність. Дочка теслі, вона
Источник