Восени я стояв на кінцевій автобусній зупинці у Prague. Мій шлях лежав у Відні. Від автовокзалу з метро “Флоренц” автобус на столицю Австрії відходить рівно за розкладом.
У мене час відправлення був вказаний у квитку на 8-00 ранку, в автобусі я сидів уже о 7-46 і чекав на від'їзд. Водій перераховував квитки. О 7-58 він завів двигун. Але не рушив навіть о 7-59. І тільки коли великий електронний годинник показав вісімку і два нулі, тоді ми рушили. Ні на хвилину раніше за визначений термін за розкладом, ні на хвилину пізніше. Автобуси в Європі ходять за розкладом. Вирушаючи автобусом із Праги до Відня самостійно, слід пам'ятати про це.
І ось ми залишаємо Прагу на звичайному рейсовому автобусі. Краєвиди дорогою до Відня захоплюють своєю умільністю. Чистенькі корівки лопають чистеньку траву. Місцеві тваринники скручують траву для корму худобі в величезні прикольні котушки, які потім обв'язують сітками. Здається, що зараз вискочить неймовірно величезний кіт і почне ці котушки з трави ганяти чистим полем, велетенською лапою піддягаючи та підкидаючи їх. Дорогою з Праги до Відня турист бачить, що у чехів не пропадає ні п'яди землі. Все вздовж дороги і далі засіяне чимось. Вівці ходять натовпом. Я не маю на увазі сільських дівчат (місцеві грубі хлопці так іноді їх називають), а такі ось волохатие барило з безглуздим виразом очей.
Дорога Прага-Відень звивиста і трохи може захитати. Прийняти антигістамінний засіб або таблетку проти заколисування – це може бути дуже застосовним.
Важливо знати: дорога Прага-Відень проходить територією Європи, а не Індії, а в Європі тепер прийнято пристібати ремені безпеки у будь-якому випадку. Навіть якщо ви пересуваєтеся у комфортабельному автобусі. Безпека понад усе! І якщо поліція надумає зупинити автобус щодо перевірки правил перевезення пасажирів, то штраф у 40 євро гарантований. Пристібайте ремені безпеки! Тут не лише постає питання збереження власних коштів. Якщо якась аварія, не дай Боже, станеться, то здоров'я не повернеш і не прикупиш запчастин до тіла в жодному магазині.
При поїздці автобусом вже по території Австрії зверніть увагу на величезних птеродактилів. Вони височіють над землею і махають своїми крилами. Тільки їхнє призначення не зжерти двоногих істот, а дати їм тепло і світло. Це міні-електростанції, що працюють на енергії вітру, дійсно схожі на стародавніх ящерів. У австрійців і німців я таке бачив не раз, коли сили природи працюють на благо людини. Навіть вітер дає їм світло та тепло. Вітряні електростанції з величезними лопатями, схожими на крила, запам'ятовуються надовго. Це ще одна визначна пам'ятка маленької подорожі маршрутом Прага-Відень на звичайному автобусі.
Ось наш автобус підбирається до столиці Австрії. В'їзд у Відень є широкою, рівною, чотирисмуговою магістралью, і по ній їдеш без затримок. (А як згадаєш, що діється при під'їзді до МКАД, так одразу тремтіння пробирає.) У Відні і головна телевежа схожа на нашу Останкінську навіть зовні, і тунелі автомобільні такі самі, тільки якось так вони – австріяки – всі придумали і розрахували, що машини та люди в них їдуть.
Через кілька днів, побувавши у Відні, можна повертатися, якщо потрібно, до Праги назад. Є маленька заковика, як знайти потрібний автобус на автовокзалі Відня «Елдберг». Це ж і однойменна станція метро жовтою гілкою віденського метрополітену. Так ось приїхавши на станцію «Ельдберг» і прийшовши на автовокзал, можна вразитись дивовижному логістичному рішенню влади міста: найбільший міжнародний автовокзал розташований прямо під величезним мостом! Навіть будівлі вокзалу, до якого ми звикли, і того ні, є міні-офіс. Найнезручніше, що жодних платформ зі світловими табло над ними теж немає (крім одного-єдиного із зазначенням відправлень навпроти автобусів), і звідки і куди йде автобус – незрозуміло. Доводиться бігати, від автобуса до автобуса і репетувати: Бас то Праг? (У перекладі з англійської «Автобус до Праги?»).
Дивно, але тут треба було опустити очі і повернути свій погляд на землю! Виявляється, номери платформ, та й самі обриси платформ, написані й намальовані прямо на асфальті білою фарбою, як у якомусь скрутному Урюпінську! Адже Відень – столиця колись могутньої Австрійської Імперії. Чому такий непрезентабельний автовокзал у такій великій столиці багатої держави, я не знаю. Як би там не було, дивіться під ноги.
Резюме: відбувши у Відень із Праги самостійно, ви зіткнетеся і з дивовижною красою за вікном, і зі щирою посмішкою стюардеси (як їх називають тут, я не знаю… Білетерки, напевно. Але ж вони й чай принесуть, і колу, і свіжі газети). Плюс реально є можливість познайомитися з пасажирками та пасажирами, а англійською тут говорять багато хто, це не Італія. До того ж, ви заощадите чималі гроші, порівняно з витратами, якщо вибирати трансфер від турагенства.
Нарешті, дивлячись у вікно звичайного рейсового автобуса на маршруті Прага-Відень, ви здивуєтеся, що рухатися сотні кілометрів можна без пробок, що просто нереально вже уявити у нас.
