Один із найцікавіших аспектів — це невідповідність між нашими уявленнями про функції мозку та реальними процесами, які відбуваються, як повідомляє Ukr.Media.
Найвизначніші відкриття та практичні висновки щодо мозку.
Мозок чудово справляється з творчими завданнями, коли ви втомлені
Схоже, що ваша стратегія організації дня може бути досить хибною. Наша продуктивність пов'язана з природними ритмами наших тіл. Якщо ви «жайворонок», бажано залишати найскладніші та аналітичні завдання на ранок, коли ви відчуваєте себе бадьорими. Вирішення проблем, надання відповідей та прийняття рішень найкраще виконувати в години пік. І навпаки, для «сов» цей пік припадає на пізніший період дня.
І навпаки, якщо ваша робота має творчий характер, ви, ймовірно, працюватимете краще, коли відчуваєте втому, а ваш мозок працює не найефективніше. Це може здатися нелогічним, але, поміркувавши, це має сенс. Ось чому блискучі ідеї часто виникають, коли ви розслабляєтеся в душі після довгого дня.
Коли ви відчуваєте втому, ваш мозок стає менш чутливим до відволікаючих факторів, йому важко зосередитися та важко згадати зв'язки між поняттями та ідеями. Все це корисно для творчих починань, оскільки такі завдання вимагають відкритості до нових ідей, формування нових зв'язків та нетрадиційного мислення. Таким чином, втомлений мозок може бути набагато вигіднішим, коли стикається з творчим викликом.
Стрес змінює розмір мозку (і може зменшувати його)
Ви, можливо, знаєте, що стрес є однією з основних причин змін у функції мозку. Однак виявляється, що стрес також може призвести до зменшення розміру мозку.
У дослідженні вивчали вплив стресу на дитинчат мавп. Половина дитинчат перебувала під опікою однолітків протягом шести місяців, тоді як інша половина залишалася з матерями. Після цього періоду всіх їх повернули до звичного соціального середовища. Через кілька місяців у мавп, які були розлучені з матерями протягом шести місяців, все ще спостерігалися збільшені ділянки мозку, пов'язані зі стресом, незважаючи на те, що вони тривалий час перебували в нормальному середовищі.
Зрозуміло, що для вивчення цієї теми необхідні подальші дослідження, але уявлення про те, що хронічний стрес суттєво впливає на наш мозок, викликає занепокоєння. Інше дослідження показало, що у щурів, які зазнали хронічного стресу, спостерігалося зменшення розміру гіпокампу – ділянки мозку, необхідної для формування пам’яті.
Багатозадачність просто неможлива
Коли ми вважаємо, що виконуємо багато завдань одночасно, насправді ми постійно змінюємо контекст. Дослідження показують, що під час багатозадачності рівень помилок зростає на 50%, а на виконання завдань потрібно вдвічі більше часу. Проблема полягає в тому, що ми розділяємо наші когнітивні ресурси, в результаті чого кожному завданню приділяється менше уваги. Мозок змушений болісно перемикатися між завданнями.
Короткий сон покращує щоденну роботу мозку
Виявляється, що короткий сон неймовірно корисний. По-перше, він покращує пам'ять. В одному експерименті учасники запам'ятовували зображення, а потім робили 40-хвилинну перерву. Половина групи подрімала, а інша половина не спала. Після перерви група, яка спала, показала кращі результати: ці люди запам'ятали в середньому 85% зображень, порівняно з лише 60% у тих, хто не дрімав.
По-друге, це сприяє кращому засвоєнню нової інформації. Швидкий сон очищає вашу тимчасову пам'ять, готуючи її до засвоєння нових даних. У дослідженні, проведеному Каліфорнійським університетом, учасникам було доручено виконати складне завдання посеред дня, яке вимагало від них засвоєння великої кількості нової інформації. Близько 14:00 половина учасників відпочивала, а інші не спали. Цікаво, що до 18:00 ті, хто подрімав, працювали ефективніше, навіть перевершуючи свої ранкові показники.
Нові дослідження показують, що під час короткого денного сну права півкуля мозку значно активніша за ліву. Враховуючи, що 95% людей є правшами, їхня ліва півкуля є домінантною. Це свідчить про те, що поки ліва півкуля відпочиває, права займається підтримуючою роботою.
Зір пригнічує інші почуття
Якщо ви почуєте якусь інформацію, то через три дні ви згадаєте лише 10% її. Однак, якщо поруч із нею буде представлено зображення, ви запам'ятаєте 65%. Крім того, зображення виявляється більш вражаючим, ніж текст, частково тому, що читання досить неефективне. Наш мозок інтерпретує слова як численні маленькі картинки, і їх розпізнавання потребує часу.
Інтроверсія та екстраверсія походять від різних структур мозку
Інтроверсія та екстраверсія стосуються не лише рівня нашої сміливості чи сором'язливості; вони пов'язані з тим, як наш мозок перезаряджається. Мозок екстравертів демонструє сильнішу реакцію, коли вони досягають успіху в грі. На це впливає генетика, а також різні дофамінові системи. Мозок екстраверта спонуканий прагнути новизни, приймати ризики та насолоджуватися незнайомими або несподіваними ситуаціями. Це може бути приголомшливим для інтровертів.
Дослідження показують, що інтроверти та екстраверти обробляють стимули по-різному. У екстравертів ця обробка відбувається набагато швидше, проходячи через ділянки, відповідальні за смак, зір та слух. Натомість, стимули інтровертів проходять довгий та складний шлях через ділянки мозку, пов'язані з пам'яттю, плануванням та вирішенням проблем.
Нас тягне до людей, які роблять помилки.
Люди, які ніколи не помиляються, часто вважаються менш симпатичними. Ваші недосконалості приваблюють інших, роблячи вас більш привабливими. Досконалість створює дистанцію та некомфортну атмосферу невразливості. Тому ті, хто має недоліки, як правило, більш привабливі.
Цю гіпотезу перевірив психолог Елліот Аронсон. Він попросив учасників прослухати відповіді людей на серію запитань. На деяких записах можна було чути, як респондент розливає каву на стіл. Коли учасників просили оцінити свої вподобання, найнезграбніша людина отримувала найвищі бали.
Це пояснює, чому ми схильні цуратися тих, хто здається бездоганним. Тепер зрозуміло, що незначні помилки не обов'язково є негативними; вони навіть можуть бути вигідними.
Медитація може перепрограмувати ваш мозок
Багато людей вважають, що медитація допомагає підтримувати концентрацію та спокій протягом дня, але виявляється, що вона також пропонує додаткові переваги.
По-перше, це знімає тривогу. Чим більше ми медитуємо, тим менше ми стаємо тривожними.
Джерело: ukr.media
