Марія Сухопалова, велосипедистка: Лише два тижні на рік почуваюся звичайною.

Велогонщиця Марія Сухопалова: Відчуваю себе звичайною лише два тижні на рік

Фото: інстаграм Марія Сухопалова

У першу неділю жовтневого місяця в Гібралтарі провідні маунтинбайкери Європи змагалися за звання чемпіона континенту. Цей різновид велосипедного спорту, де атлети їздять бездоріжжям, є одночасно захопливим і непередбачуваним. І в українських шанувальників була причина для підтримки та предмет для гордості. 21-річна спортсменка з Харкова Марія Сухопалова стала срібною призеркою. Це досягнення особливо важливе, враховуючи, що наші не піднімалися на п’єдестал з 2021 року, і Марія поступилася лише знаменитій італійці Гаї Тормені, яка не зазнає поразок з 2019 року.

Про особливості маунтинбайку, особисті успіхи та прагнення Марія Сухопалова поділилася в бесіді з Коротко про.

Злякалась звершення і… впала

– Маріє, що спонукало вас до маунтинбайку?

– Мій старший брат вступив до секції, а я, будучи дитиною, всюди за ним ходила. Так я і опинилася в маунтинбайку. Залишилася, оскільки зрозуміла, що маю певні здібності до цього, і також тому, що мені подобалося показувати, що можу бути не гіршою за старших хлопців.

– Коли ви усвідомили, що це не тільки захоплення? Що це саме шлях професійного атлета?

– Після змагань юніорського Кубка світу в Хайнмінгу, Австрія. Почала зі стартової позиції в кінці, проте з кожним колом наближалася до лідерів і навіть піднялася на 8-ме місце. Це мене надихнуло та трохи налякало, я прискорилася на спуску, впала і прийшла до фінішу 15-ю. Незважаючи ні на що, ця траса і досі залишається однією з найулюбленіших.

– Що ви відчуваєте в момент, коли робите важкі маневри? Чи виникають моменти, коли стає боязко?

– Страх, адреналін, запал – все одночасно. Так, дійсно, часто відчуваю страх, особливо перед стрибками. Але я в захваті від технічних відрізків з корінням і камінням, вони дуже захопливі!

– На вашу думку, чим вирізняється вдача спортсмена, який займається маунтинбайком, від вдачі, наприклад, шосейного велогонщика?

– Я вважаю, що вдача маунтинбайкера формується через екстремальні ситуації на технічних трасах. Тут потрібна відвага, швидка реакція та здатність не боятися ризику. У шосейних перегонах теж є екстремальні ситуації та напружені моменти, але там немає таких складних технічних елементів, і рішення ухвалюються більше у стратегічному, а не технічному ключі.

Марія – одна з найкращих у своєму виді спорту в Європі. Фото: інстаграм Марія Сухопалова

Без щоденної роботи неможливо досягти результату

– Що для вас маунтинбайк? Це змагання? Чи особистий життєвий шлях?

– Це і змагання, і особистий шлях. Це випробування себе на міцність і характер у перегонах, а разом з тим можливість навчитися перемагати страх, отримувати насолоду від процесу та відкривати власні можливості.

– Віцечемпіонка Європи – для вас це вершина чи один з етапів на шляху до ще більших тріумфів?

– Це лише етап на шляху до більших звершень і стимул рухатися вперед.

– Чого вас навчив саме цей виступ?

– Цей виступ навчив мене завжди вірити в себе і не вагатися, оскільки в цьому виді спорту все може змінитися миттєво.

– Яка ви поза маунтинбайком? Якщо відкинути спорт, то яка ви?

– Насправді спорт – це і є моє існування. Це звичний розпорядок, без якого неможливо досягти успіху, адже раціон, сон і релаксація – невід’ємна частина. У мене є тільки два тижні в міжсезонні, щоб відчути себе звичайною дівчиною без зобов’язань.

На те, щоб відчути себе просто дівчиною, у неї є всього кілька тижнів на рік. Фото: інстаграм Марія Сухопалова

– Поразки вас більше навчають чи засмучують?

– Це залежить від мого емоційного стану. Можу сказати, що трапляється по-різному, іноді поразки дають урок, іноді засмучують.

– Яку роль в житті відіграє такий аспект, як екіпірування та оснащення?

– Це один з найважливіших моментів. Ми дуже багато тренуємося, тому форма має бути якісною та зручною, щоб нічого не заважало. На високому рівні кожна деталь має значення. Особисто для мене дуже важлива кожна деталь на моєму велосипеді, а також взуття. Але основне – відчувати велосипед як продовження себе.

– Як взагалі подолати страх падіння?

– Потрібно бути відважним і усвідомити, що всі відчувають страх. У мене є правило: якщо я впала на якомусь елементі, треба відразу ж декілька разів його повторити, щоб повернути впевненість.

– Чи є в маунтинбайку моменти, які звичайний глядач не помічає, але вони мають велике значення?

– Ззовні все здається простіше і менше, а коли ти на велосипеді, відстань між тобою і землею здається більшою, і будь-яке рішення чи незначна деталь стають критично важливими. Це налаштування велосипеда, правильна траєкторія на трасі, вибір швидкості та моментів для прискорення, техніка подолання коріння і каміння – на високому рівні кожна дрібниця може суттєво вплинути на результат.

– Чи є у вашому житті ще якісь захоплення? Якби не маунтинбайк, то чим би ви займались?

– Я дуже люблю грати у великий теніс, хоча роблю це рідко, оскільки намагаюся не перевантажувати себе додатковими навантаженнями. Особливо теніс допомагає мені відновити моральні сили, коли відчуваю виснаження.

– Про що ви мрієте?

– Я мрію про перемогу. А ще хочу, щоб велоспорт розвивався в нашій країні, особливо маунтинбайк, і щоб ми мали можливість тренуватися вдома.

Маунтинбайк – це ще й красиво. Фото: інстаграм Марія Сухопалова

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *