Його виховувала мати-одиначка за складних обставин. Це фактична розповідь про помилку, яка сталася 60 років тому в японському пологовому будинку та докорінно змінила життя двох чоловіків, повідомляє Ukr.Media.
Цей інцидент дуже нагадує сюжетну лінію з фільму, проте такі явища іноді трапляються в реальності.
Злидні та самотність
Його виховувала жінка, яку він вважав своєю матір'ю. Він виріс без батька та в крайній бідності. Поряд з матір'ю-одиначкою, його сім'ю складали старші брати і сестри, з якими вони втискалися в тісній однокімнатній квартирі.
Їхнім єдиним джерелом розваги було радіо. Хлопчику довелося вступити до вечірньої школи та почати працювати з молодого віку. Він став водієм вантажівки та присвятив цій професії всю свою кар'єру.
Він ніколи не одружувався, і до 60 років був відповідальним за своїх старіючих братів. Один з них був прикутий до ліжка через хворобу, а інші не могли себе утримувати.
Багатство та легкість
Тим часом його справжня біологічна сім'я була досить заможною. Немовля, яке обіймало його посаду, насолоджувалося розкішним життям, нічого не потребуючи, і про нього піклувалися няні та репетитори.
Він навчався у престижних приватних школах та вступив до авторитетного університету, що забезпечило йому помітну роль у суспільстві. До 60 років він очолював значну фірму з нерухомості.
У нього було троє братів, але, оскільки він був старшим, багатство та майно родини мали успадкувати саме він.
Після шести десятиліть
Як помилка стала очевидною через стільки років? Молодші брати і сестри з багатої родини давно усвідомлювали, що їхній старший брат разюче відрізняється від них. Вони згадували, як їхня мати згадувала про дивну зміну в одязі дитини, коли жінка повернулася з пологового будинку.
Після смерті батьків брати провели тести ДНК, які підтвердили, що вони не є біологічно родичами. Згодом вони ретельно вивчили записи пологового будинку, щоб знайти зниклого члена сім'ї.
«Я не міг у це повірити. Чесно кажучи, мені досі важко це прийняти. Моє життя могло б бути зовсім іншим. Хотів би я повернутися в той день, коли я народився», – зі сльозами на очах поділився водій вантажівки з журналістами.
Усвідомлення того, що він не прожив свого життя по-справжньому, тяжко обтяжувало його, проте стало очевидним, що справа була не лише в багатстві та комфорті.
«Дивлячись на фотографії моїх біологічних батьків, я прагнув побачити їх наживо. Я не міг не плакати щоразу, коли дивився на їхні фотографії».
Він подав позов проти лікарні, яка помилково підмінила його з дитиною, яка народилася 13 хвилин потому, у березні 1953 року. Токійський суд постановив, що він має отримати 280 000 доларів компенсації збитків.
Цієї суми має вистачити для комфортної пенсії, але, на жаль, жодна сума грошей не зможе повернути втрачені роки чи батьків, з якими він так і не мав можливості зустрітися.
Джерело: ukr.media
