Поняття “фен-шуй” давно і міцно увійшло в наше життя. Ми маємо талісмани в квартирі та офісі «по фен-шуй», вішаємо дзеркала в традиціях «фен-шуй». Моя знайома подружня пара протягом року відходила до сну, лежачи головами в різних напрямках, простіше кажучи, валетом. Чоловікові було зручно спати головою на подушці, тримаючи у полі зору телевізор, а дружині – головою у сприятливому напрямку, розрахованому виходячи з року народження (число Гуа). На жаль, ці напрями у них виявилися прямо протилежними.
Чи можемо ми привносити щось у наше життя з чужої культури, не впадаючи при цьому в крайнощі? Наскільки взагалі виправдане дотримання принципів фен-шуй у нашому кліматі, за наших планувань і площ квартир? Наскільки досі щодо росіян актуальна приказка: «Примусь дурня Богу молитися, він і лоба розіб'є»?
Вчення фен-шуй зародилося у Стародавньому Китаї. Я представляю Китай 3000 років тому, і перед очима – китайські пагоди, червоні ліхтарики, просторі світлі простори, обрамлені паперовими розсувними перегородками. Теплий клімат, мандаринові дерева, квітуча дика злива мейхуа. Енергії є де розгулятися. Адже вчення фен-шуй покликане, крім усього іншого, упорядкувати та гармонізувати циркуляцію енергії. Тобто передбачається, що ця енергія взагалі циркулює, їй є, де це робити, але якось неправильно вона це робить, не в тому напрямку. А фен-шуй її підштовхне куди треба, і все буде чудово.
Як і куди, скажіть на милість, циркулює енергія у маленькій двокімнатній квартирці площею 40 квадратних метрів, де мешкають 5 осіб зі своїми пожитками, шафами, візками та холодильниками? Енергія заповзла туди, тихо навшпиньки прокралася коридором, звернула за кут, уперлася в глухий кут. Довго розверталася, бо тісно повернулася назад і, зрозумівши, що заблукала, лягла спати. Сумно.
Колись у російських хатах був свій, російський фен-шуй: червоний кут, ікони, лампадка, піч, підкова над дверима. Все було правильно, на своїх місцях, служило зручності, людям і гармонізувало енергію не гірше за фен-шуй. Незаслужено забуті принципи розташування предметів начиння тих часів. Хто розмовляє з домовиком , хто з вас має віник волоті вгору, «до грошей у будинку»? Невже в Китаї це знали про нас краще, ніж наші діди та прапрадіди?
Так, є зараз і інші будинки та планування, де лише кухня – 40 квадратних метрів. Де кілька санвузлів, рівнів та поверхів, просторі прохолодні холи з фонтанами, зимові сади, величезні вікна, свіже та чисте повітря. І навіщо, скажіть милість, мешканцям таких хором фен-шуй? У них і так все гаразд, здається мені. Думаю, всього цього досягли люди не тому, що спали головою на північ або вираховували число Гуа.
Зізнаюся відверто – я вважаю, що для нашого російського менталітету, характеру, називайте, як хочете: фен-шуй марний. Занадто велика спокуса лягти ногами у потрібний бік і вважати, що все у своєму житті зробив для сприятливого перебігу подій.
Щасливими нас не зробить ніхто – ні чоловіки, ні діти, ні гроші, ні фен-шуй. Тільки ми самі, щодня щось роблячи, штовхаючи в потрібний бік світу нефритову кульку своєї долі.
