Кава вперше з'явилася у Швеції в 1674 році, але спочатку вона не викликала особливого інтересу серед населення. Однак на початку 18 століття країна опинилася втягнутою в постійні війни, значною мірою покладаючись на найманців та взявши участь у бойових діях на чужині. Ця ситуація призвела до широкої взаємодії з іноземцями, які віддавали перевагу цьому збуджуючому напою. Каву також прийняли корінні шведи, особливо ті, хто обіймав офіцерські посади в королівській армії.
Після смерті короля Швеція припинила свої військові конфлікти, а офіцери та солдати, що вижили, повернулися додому, проте звичка вживати каву вже вкоренилася серед них. Заможні офіцери не лише насолоджувалися кавою вдома, а й заохочували свої родини до цього, і до середини 18 століття цей напій здобув значну популярність серед заможного класу.
Тим не менш, у вищих ешелонах влади сприйняття кави було загалом несприятливим, оскільки існувала нагальна потреба зміцнити скарбницю, а багатії країни витрачали свої гроші на імпортний напій. Як наслідок, кава була обкладена високим податком, а за недотримання вимог стягувалися суворі штрафи, включаючи конфіскацію чашок і блюдець. Це навіть призвело до юридичної заборони споживання кави, проте такі заходи не змогли відбити у населення бажання насолоджуватися цим напоєм.
У 1771 році на шведський престол зійшов Густав III, відомий своїми ексцентричними поглядами та поведінкою. Він продовжував антикавову кампанію, розпочату його попередниками. Однак монарх вирішив продемонструвати своїм підданим шкідливий вплив цього напою за допомогою наукового дослідження.
За наказом короля двом братам-близнюкам, які вже отримали смертні вироки за свої злочини, було надано помилування у вигляді довічного ув'язнення за умови, що один з них випиватиме три чашки кави щодня, а інший — таку ж кількість чаю до кінця життя. Брати не бажали страти, тому погодилися стати «піддослідними». Для спостереження за експериментом було призначено двох лікарів, яким було доручено задокументувати стан здоров'я учасників. Як і передбачав король, засуджений, який вживав каву, не проживе більше року, що підтвердило небезпеку іноземного напою.
Однак Густав III припустився значної помилки. Жоден з близнюків, здавалося, не прагнув зустріти свою смерть, і, незважаючи на дотримання встановленої добової норми напоїв, результат виявився досить кумедним.
У 1792 році Густав III жорстоко помер після замаху на нього, скоєного Якобом Йоханом Анкарстрьомом. Лікарі не були свідками завершення експерименту, оскільки померли з природних причин.
Близнюки залишалися слухняними наказу короля, випиваючи кожен по три чашки кави та чаю щодня. Цей розпорядок тривав десятиліттями, поки близнюк, який пив чай, не помер у старості у віці 83 років. Близнюк, який пив каву, також зрештою помер, але точна дата його смерті залишається невідомою.
За іронією долі, Швеція зараз визнана однією з країн з найвищим споживанням кави на душу населення у світі.
Джерело: ukr.media
