Чи є гідні наступники у головнокомандувача ЗСУ? Експерт назвав прізвища
Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут висловив думку, що в Україні існує обмежена кількість військових діячів, яких можна вважати потенційними лідерами Збройних Сил України на посаді головнокомандувача. Серед таких потенційних кандидатів він відзначив Андрія Білецького, Михайла Драпатого, Олега Апостола та Сергія Оболєнського.
В рамках ексклюзивного інтерв’ю для видання “Українська правда” очільник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут поділився своїми міркуваннями стосовно можливих ротацій у вищому військовому керівництві, ефективності кадрової політики в армії та актуальної ситуації довкола Міністерства оборони.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ, пан Чмут підкреслив, що ця тема неодноразово обговорювалася ним як з військовими, так і з іншими фахівцями. За його оцінками, в Україні налічується лише близько п’яти-семи осіб, які мають потенціал претендувати на цю надзвичайно відповідальну позицію.
Потенційні кандидати та системні виклики
- Андрій Білецький – командир 3-го армійського корпусу.
- Михайло Драпатий – командувач Сухопутних військ.
- Олег Апостол – командувач Десантно-штурмових військ.
- Сергій Оболєнський – згаданий як один з можливих кандидатів.
При цьому Тарас Чмут наголосив, що навіть такий вузький перелік є недостатнім, адже державі одночасно потрібні фахівці як для посади головнокомандувача, так і для керівництва Генеральним штабом.
На його переконання, ефективна система управління передбачає наявність значного резерву підготовлених генералів, здатних взяти на себе керівництво армією. Натомість, за словами керівника фонду, в Україні вибір часто обмежується лише декількома компромісними кандидатурами.
“Фактично, нам з чотирьох осіб потрібно обрати двох. Це нездорова система, яку держава будувала роками, коли так мало людей можуть претендувати на такі відповідальні високі посади”, – зазначив він.
Пан Чмут також пояснив причини такого стану речей, вказавши на так званий “негативний відбір” у військовій структурі. Він стверджує, що протягом тривалого часу кар’єрне зростання часто залежало не стільки від професійних досягнень, скільки від особистої лояльності до керівництва. На його думку, офіцери та генерали, які відкрито інформують про реальний стан справ, нерідко не отримують просування по службі або ж втрачають свої посади.
Ставлення до тимчасового керівництва Міноборони
Керівник фонду “Повернись живим” також поділився своїми думками щодо призначення Євгенія Хмари на посаду тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони. Він визнав, що був дещо здивований таким кадровим рішенням, хоча особисто позитивно оцінює професійні якості пана Хмари.
“Виглядає так, що Офіс президента прагне нівелювати негатив, отриманий від суспільства, військових та партнерів, за рахунок доброї репутації Хмари. Гаразд, це може бути логічним кроком. Але про що ми взагалі говоримо? Про спроби зменшити негатив від прийнятого рішення!” – висловився Чмут.
Водночас, керівник “Повернись живим” наголосив, що проблема полягає не в особі нового очільника, а в масштабі самого Міністерства оборони. За його словами, це надзвичайно велика структура з бюджетом, що перевищує трильйон гривень, численними департаментами, державними підприємствами, міжнародними напрямками, сферами закупівель, кадрової політики, мобілізації та реформування, які неможливо трансформувати за короткий термін.
Чмут вважає, що новому керівництву міністерства знадобиться щонайменше від шести до дев’яти місяців, щоб повністю охопити всі аспекти роботи відомства, сформувати ефективну команду та розпочати системні зміни.
Він також звернув увагу на дефіцит кадрів, зазначивши, що бажаючих працювати в системі Міністерства оборони стає все менше. Через брак нових кваліфікованих спеціалістів, на своїх посадах залишаються чиновники, яких раніше планували замінити. За словами Чмута, це лише посилює проблему “негативного відбору” та уповільнює необхідні реформи.
20 липня з’явилася інформація про можливе звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, проте згодом Генеральний штаб офіційно спростував ці повідомлення. У Генштабі наголосили, що Сирський продовжує виконувати свої обов’язки і не подавав у відставку, так само як і начальник Генштабу Андрій Гнатов.
Попри це, видання Bloomberg повідомляло, що президент Володимир Зеленський розглядає можливість заміни Олександра Сирського на посаді головнокомандувача ЗСУ, а серед основних претендентів на цю роль називалося ім’я командувача Об’єднаних сил Михайла Драпатого.
Підсумок від Українське життя:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточних процесів у вищому військовому керівництві України. Думка Тараса Чмута, як авторитетного експерта, дає змогу глибше проаналізувати кадрову політику, потенційні зміни та системні виклики, з якими стикається українська армія. Це дозволяє громадянам краще розуміти процеси, що відбуваються, та формувати власну об’єктивну думку щодо майбутнього оборони країни.
Подробиці можна знайти на сайті: focus.ua