Існує безліч порад щодо того, як досягти більшого багатства та успіху, проте не всі вони виявляються ефективними. Часом можна захопитися привабливими фразами та не помітити справді значущі можливості. Ми розглядаємо поширені переконання крізь призму наукових досліджень, щоб визначити їхню фактичну ефективність у житті, як повідомляє Ukr.Media.
«Візуалізуйте, і багатство прийде»
Часто кажуть, що, розміщуючи на стіні зображення розкішних автомобілів, будинків на березі моря та валіз, наповнених стодоларовими купюрами, можна втілити ці бажання. Обґрунтування полягає в тому, що візуалізація посилює мотивацію, а підсвідомість діє як магніт, притягуючи потрібних людей та обставини.
Однак на практиці позитивні мрії не генерують необхідної енергії для досягнення прагнень. Дослідження, проведені психологами Нью-Йоркського університету, показують, що дошки візуалізації неефективні; люди схильні чекати подарунка від Всесвіту, а не активно прагнути своїх цілей. Мозок інтерпретує акт візуалізації успіху так, ніби його вже досягнуто, що може зупинити пошук шляхів реалізації цього результату.
В окремому дослідженні, проведеному в Каліфорнійському університеті, двом групам студентів було доручено візуалізувати різні сценарії: одна група зосередилася на процесі підготовки до іспиту, тоді як інша уявляла собі успішний результат іспиту. Студенти, які зосередилися на підготовці, приділяли більше часу навчанню та зрештою отримали вищі оцінки, ніж ті, хто лише уявляв собі результат. Це свідчить про те, що візуалізація може відволікати увагу від конкретних дій, необхідних для досягнення мети, і навіть може сприяти відчуттю самовдоволення: навіщо докладати зусиль, якщо Всесвіт дасть вам те, чого ви бажаєте?
«Використовуйте позитивні афірмації, щоб досягти успіху»
Афірмація — це коротке позитивне твердження, яке використовується для самонавіювання, наприклад, «Я можу досягти чого завгодно». У популярній психології існує переконання, що часте повторення афірмацій може закріпити бажаний спосіб мислення або образ у підсвідомості. Вважається, що це покращує емоційне благополуччя та сприяє бажаним змінам у житті. Наприклад, щоб підвищити впевненість, можна заохочувати повторювати: «Я перетворюю свої можливості на успіх».
Насправді, позитивні твердження не є панацеєю. Вони не підвищать самооцінку, не змінять негативні моделі мислення та не полегшать складні емоції. Дослідження показують, що твердження в першу чергу корисні для людей, які вже мають позитивний світогляд або високу самоефективність. По суті, якщо люди з високою самооцінкою повторюють твердження, вони можуть відчути невелике піднесення. Однак ці твердження не породжують нових переконань і іноді можуть загострити глибинні проблеми.
Стівен Гейз, доктор філософії, професор психології в Університеті Невади в Лас-Вегасі, стверджує: «Нещодавнє дослідження показало, що твердження на кшталт «Я хороша людина!» є ефективними, доки вони дійсно не потрібні. Коли ми опиняємося в скрутному становищі, такі твердження часто погіршують наш настрій і перешкоджають ефективним діям! Це жорстока іронія». Дослідження університетів Ватерлоо та Нью-Брансвіка проливають світло на це явище: «… люди, які вважають, що їх не можна любити, можуть спростувати твердження «Я приваблива людина», потенційно підкріплюючи їхнє переконання в тому, що їх не можна любити».
Крім того, дослідження, проведене Університетом Ліньань, радить бути обережним у використанні афірмацій, зосереджених на позитивних твердженнях, оскільки ті, хто низько задоволений своїми потребами, можуть відчувати погіршення настрою після взаємодії з такими повідомленнями. Розум схильний фіксуватися не на самому твердженні, а на невідповідності між реальністю та зробленим твердженням.
«Вставай о 5 ранку, і ти підкориш цей світ»
Багато мотиваційних ораторів виступають за підйом о 5-6 ранку або навіть раніше, щоб розвивати дисципліну, енергію, здоров'я та ефективність. Як приклади часто наводяться такі постаті, як Бенджамін Франклін, який починав свій день о п'ятій ранку, та Тім Кук, який прокидається о 4:30 ранку.
Хоча цей розпорядок може бути корисним для одних, для інших він може призвести до дискомфорту, зниження продуктивності та переїдання. Комплексний аналіз, у якому взяли участь понад 700 000 учасників з різних університетів та медичних установ США, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини та інших країн, виявив понад 350 генетичних факторів, які впливають на те, наскільки енергійними почуваються люди вранці та ввечері. Ці фактори визначають час доби, коли людина почувається найбільш бадьорою. Порада «просто вставати раніше» надмірно спрощує складні механізми роботи людського організму.
Численні дослідження, зокрема дослідження Гарвардської школи громадського здоров'я та Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, встановили, що звички сну диктують біологічний годинник людини, який в основному формується генетикою. Автори дослідження рекомендують узгоджувати графіки роботи з особистими відчуттями, лягати спати та прокидатися в зручний для вас час. Такий підхід покращує самопочуття, підвищує ефективність і стримує нездорову тягу до їжі.
Біолог Катаріна Вольф з Оксфордського університету, яка спеціалізується на хронобіології та сні, зазначає, що дотримання природного ритму покращує загальне самопочуття та продуктивність. І навпаки, порушення цього ритму може погіршити фізіологічні функції. Наприклад, коли «сови» рано прокидаються, вони продовжують виробляти мелатонін під час неспання, що може викликати у них відчуття втоми. Крім того, спроби перекалібрувати внутрішній годинник можуть перешкоджати виробленню інсуліну та глюкози, що призводить до потенційного збільшення ваги.
Йдеться про час пробудження, а не лише про кількість сну. Людина може досягти достатнього відпочинку, але все одно відчувати виснаження, якщо прокидається занадто рано або занадто пізно.
«Завжди думай позитивно»
Позитивне мислення – це філософія, за якою люди прагнуть бачити світ у найвигіднішому світлі, постійно визнаючи позитивні сторони в ситуаціях та повністю дистанціюючись від негативних думок. Вважається, що такий спосіб мислення приваблює позитивний досвід та сприяє відчуттю гармонії та спокою. За даними клініки Майо, переваги цього підходу включають покращення самопочуття, покращення здатності справлятися з труднощами, зниження рівня депресії та зниження ризику серцево-судинних захворювань.
Однак позитивне мислення не завжди дає корисні результати, а в деяких випадках воно може навіть бути шкідливим. Джулі Норем, професор психології та авторка книги «Позитивна сила негативного мислення», стверджує, що позитивне мислення — це неефективний підхід. Щоб люди могли діяти у складних ситуаціях, їм потрібен певний рівень тривожності. Коли люди зациклюються на позитивному мисленні, ймовірність успішного вирішення проблем зменшується, оскільки мозок вважає, що вони вже вирішені.
У сценаріях, коли реальність не збігається з позитивним твердженням, свідомість підкреслює невідповідність між бажаним результатом і реальністю, посилюючи емоційний стан людини. Реалістична перспектива сприяє більш об'єктивній оцінці життєвих обставин і дозволяє своєчасно виправляти помилки.
Позитивна психологія часто
Джерело: ukr.media
