Щоб уникнути подібної критики в громадському транспорті та на дитячих майданчиках, важливо виховувати у дитини гарні манери з раннього віку. З чого почати? Дізнайтеся в нашій статті, повідомляє Ukr.Media.
8 важливих правил етикету, які варто прищепити своїй дитині
1. Вибачтеся. Коли дитині потрібно поговорити з дорослим або привернути до себе увагу, важливо навчити її починати речення зі слова «Вибачте».
Здатність визнавати свої помилки у взаємодії з однолітками також виявиться корисною.
Навчитися щиро вибачатися — це більше, ніж просто сказати «вибач». Це включає усвідомлення того, що ваші дії могли завдати комусь емоційного чи фізичного страждання, готовність визнати це та, можливо, відшкодувати збитки. Це основа емпатії та відповідальності за свої дії. Це також вчить, як «відновлювати» стосунки після розбіжностей.
- Продемонструйте, як ви вибачаєтеся перед своєю дитиною, партнером чи іншими, коли помиляєтесь (навіть у незначних аспектах). Поясніть причину своїх вибачень.
- Уточніть різницю. «Вибачте» на початку речення ввічливо вказує на бажання поспілкуватися, тоді як «вибачте» відповідає на конкретну ситуацію, коли комусь завдали болю.
- Уникайте нав’язування автоматичного «вибачте»: замість того, щоб наказувати «Вибачте!», запитайте: «Дивись, Петрик здається засмученим. Що сталося? Як ми можемо допомогти йому почуватися краще?» Допоможіть дитині зрозуміти наслідки своєї поведінки.
- Навчіть «ремонтувати»: Вибачення можна поєднувати з діями. «Вибач, що я взяв цю іграшку, не спитавши. Ось, будь ласка, забери її назад». Це набагато важливіше, ніж просто слова.
- Обговоріть емоції: беріть участь у розмовах про те, що відчувають люди, коли на них кричать, штовхають або забирають їхні речі.
2. Уникайте запізнень. Багато хто вважає запізнення серйозним правопорушенням. Або, щонайменше, ознакою неповаги до інших. Коли хтось запізнюється, складається враження, що він вважає свій час набагато ціннішим за ваш. Це надзвичайно неввічливо. Хоча іноді запізнень не уникнути, вкрай важливо навчити свою дитину поважати час інших людей і приходити на зустрічі вчасно.
Пунктуальність не лише відображає повагу до часу інших, але й демонструє відповідальність, організованість та надійність. Дитина, яка адаптується до розпорядку дня та розуміє важливість пунктуальності, плавніше адаптується до навчання та майбутньої роботи. Це також допомагає мінімізувати стрес та поспіх.
- Вік є фактором: маленьким дітям бракує абстрактного розуміння часу. Почніть з відчутних понять: «Ми вирушимо в дорогу, як тільки взуємося», «Мультфільм почнеться, коли стрілка буде тут».
- Встановіть розпорядок дня: Створіть чіткі правила для ранкового прибирання та вечірніх ритуалів. Це допоможе вашій дитині знати, чого очікувати, і пришвидшить процес.
- Використовуйте таймери та візуальні нагадування: пісочний годинник, таймер на смартфоні або список справ із зображеннями («одягнися», «почисти зуби») можуть допомогти вашій дитині керувати часом.
- Поясніть наслідки (без залякування): «Якщо ми підемо пізно, ми можемо пропустити початок вистави/закриття нашого улюбленого магазину/зустріч з другом». Це допомагає їм зрозуміти, чому пунктуальність є життєво важливою.
- Вирушайте рано: Плануйте заздалегідь, особливо з дітьми. Не сподівайтеся, що все пройде ідеально.
- Будьте взірцем для наслідування: Чи часто ви самі запізнюєтеся? Діти наслідують нашу поведінку.
3. Дякую. Слова «Дякую» та «Будь ласка» мають міцно вкоренитися у словнику наших дітей. Зрештою, неважко відзначити зусилля іншої людини. Ці «чарівні» фрази допомагають висловити повагу та визнати внесок інших, що завжди цінується.
Навчання дитини висловлювати вдячність — це виховання почуття вдячності. Вдячні люди, як правило, щасливіші, більш задоволені тим, що мають, і краще ладнають з іншими. Це також заохочує вашу дитину помічати доброту та зусилля оточуючих, а не сприймати все як належне. «Будь ласка» вчить її ввічливо звертатися з проханнями, а не вимагати.
- Зробіть це щирим, а не просто фразою: Поясніть, що «дякую» означає вдячність за те, що хтось зробив. «Дякую, що допоміг мені побудувати блоки», «Дякую за чудовий обід». Будьте конкретними.
- Демонструйте вдячність: регулярно висловлюйте подяку своїй дитині («Дякую, що так швидко одягнулася!»), своєму партнеру, касиру в магазині та водієві автобуса. Покажіть, що це нормальна частина спілкування.
- Заохочуйте визнання позитиву: наприкінці дня запитайте: «За що ви вдячні сьогодні? Хтось допоміг вам чи ви отримали щось приємне?»
- Навчіть їх просити словом «Будь ласка»: якщо ваша дитина просить щось, не додаючи слова «будь ласка», м’яко нагадайте їй: «Як ми просимо?» або мовчіть, дивлячись на неї, поки вона не згадає додати «будь ласка».
- Проілюструйте зв’язок: «Коли ви кажете «дякую», людина знає, що це для вас важливо, і це робить її щасливою».
4. Уникайте перебивання. Їм може бути важко чекати, поки дорослі закінчать свої довгі обговорення. Однак розвиток терпіння у вашої дитини є важливим. Єдиним винятком є випадки, коли трапляється щось термінове, і потрібна їхня негайна увага.
Здатність слухати, не перебиваючи, розвиває терпіння, самоконтроль та повагу до інших. Це життєво важлива навичка для ефективного спілкування в будь-якому віці — чи то в школі, на роботі, чи в особистих стосунках. Вона вчить дитину цінувати думки інших.
- Навчіть дитину сигналу «зачекайте»: домовтеся з невербальним сигналом (наприклад, покладіть руку їй на плече або ніжно потисніть руку), який означатиме: «Я тебе бачу, але, будь ласка, зачекайте хвилинку; я скоро буду доступний». Переконайтеся, що ви повертаєтеся до дитини якомога швидше та приділяєте їй всю свою увагу.
- Навчіть дитину фразі «ввічливості»: Замість того, щоб просто перебивати розмову, навчіть її використовувати фразу на кшталт: «Вибачте, чи можна мені швидко щось сказати?», «Чи можу я сказати вам, коли ви закінчите?».
- Визначте «справжні» надзвичайні ситуації: уточніть, що «опік» або «травма» – це надзвичайна ситуація, тоді як «Я збудував високу вежу» може почекати.
Джерело: ukr.media
