Ви чули, що японське метро вночі утворює лід? Цей лід використовується для кондиціонування повітря. Дозвольте мені пояснити, як працює ця система.
Реальність така, що ціни на електроенергію в Японії досить високі. З огляду на обмежену площу землі та щільне населення, країна стикається зі значними обмеженнями ресурсів, не маючи значних запасів нафти, газу чи вугілля. Крім того, майже повне закриття атомних електростанцій після катастрофи на Фукусімі змусило країну залежати від дорогого імпорту викопного палива. Ця ситуація чинить величезний тиск на енергетичний сектор і стимулює пошук інноваційних рішень для енергоефективності та збереження енергії на всіх рівнях.
В результаті японці часто знаходять способи заощадження грошей, які можуть здатися нам досить нетрадиційними.
Багато станцій метро в Японії потребують охолодження через значне тепло, яке генерується обладнанням, поїздами та пасажирами, а також через особливо спекотний і вологий клімат Токіо. Навіть станції, розташовані глибоко під землею, потребують кондиціонування повітря через ці внутрішні джерела тепла.
Стратегія передбачає виробництво «холоду» (наприклад, льоду або охолодженої води) вночі, коли електроенергія дешевша (це називається «нічними тарифами») і попит знижується, а потім використання цього накопиченого холоду вдень, особливо під час пікових навантажень і за вищими тарифами.
Сучасні системи зберігання льоду функціонують таким чином: лід створюється у великих резервуарах (часто розташованих під землею) за допомогою чилерів. Коли необхідне охолодження, холодна вода (або інший тип охолоджувальної рідини), що циркулює через ці резервуари, охолоджується льодом. Ця охолоджена вода потім подається до теплообмінників (випарників) у системах вентиляції та кондиціонування повітря, де повітря, що проходить через ці теплообмінники, охолоджується та розподіляється по зонах станції.
Окрім утворення льоду вночі, цей підхід пропонує додаткову перевагу роботи чилерів за нижчих температур навколишнього середовища, що підвищує їхню ефективність (коефіцієнт продуктивності, COP) порівняно з їх роботою в денну спеку. Це призводить до зниження загального споживання енергії системою.
Загалом, це ілюструє ідею «розумного міста» та адаптивних інфраструктурних рішень. Це не просто технологія охолодження, а приклад інтелектуального управління енергією.
Ця технологія не є винятковою для Японії; вона також використовується в різних інших країнах для великих будівель, включаючи спеціальні об'єкти інфраструктури, для економії енергії. Такі системи були ефективно впроваджені в аеропортах (наприклад, Міжнародний аеропорт Дубая), великих центрах обробки даних, лікарнях, університетах та торгових центрах. Вона виявляється особливо ефективною в ситуаціях, коли існує значна різниця між нічними та денними тарифами на електроенергію.
Джерело: ukr.media
