Від сексу до порад дружини: чому українських чемпіонів спіймали на допінгу
Фото: instagram Марини Бех-Романчук
Провідну українську легкоатлетку Марину Бех-Романчук дискваліфікували на чотири роки за порушення антидопінгового законодавства. Дискваліфікація спортсменки розпочнеться 15 травня 2025 року.
За даними AIU (незалежної організації, що бореться з допінгом у легкій атлетиці), українці пропонували визнати порушення, що скоротило б термін дискваліфікації з 4 років до 1 року. Але Марина відмовилася, наполягаючи на своїй правоті та невинності. Тому вона навряд чи повернеться до спорту до 33 років.
«Мені боляче від того, що до моєї справи поставилися недбало та не було проведено необхідного розслідування», – сказав Бех-Романчук.
Дискваліфікація Марини Бех-Романчук – це удар по іміджу української легкої атлетики. І, схоже, що оскаржити щось не буде можливості.
Журналіст Коротько коротко згадав, яких ще відомих українських спортсменів спіймали на допінгу та як це вплинуло на їхню кар'єру в майбутньому.
Мудрик все ще чекає на «вирок»
Михайло Мудрик очікує вироку та є безробітним. Фото: wikipedia.org
З останніх гучних імен у списку порушників антидопінгового законодавства найпомітнішою фігурою є 24-річний футболіст Михайло Мудрик.
Все ж – лідер збірної України з футболу, гравець поважного лондонського “Челсі”. Надія та кумир українських уболівальників. А потім як грім серед ясного неба: у грудні 2024 року він отримав позитивний результат допінг-тесту (проба А) на мельдоній – речовину, заборонену з 2016 року. Мудрик заперечує, що свідомо приймав будь-які заборонені препарати, і навіть проходив тест на детекторі брехні. Але проба “Б” підтвердила наявність мельдонію в його організмі.
Насправді, Мудрик сьогодні не отримав жодного покарання. Але його також виправдали. Гравець висить “на дискваліфікації”. “Челсі” тримає його у списку своїх гравців, хоча й без номера. Йому заборонено тренуватися з командою, і він може дивитися гру лише з трибун. Якщо дійде до справжнього терміну дискваліфікації, він може “тягнути” 4 роки. Півзахиснику буде вкрай важко повернутися на топовий рівень гри після такої перерви у 28 років.
Відомі футбольні правопорушники: Рибка, Бесєдін та Срна
Олександр Рибка міг би стати воротарем №1 збірної України, але він послухав свою дружину. Фото: wikipedia.org
Однак це не перший і не єдиний гучний випадок у вітчизняному футболі. У 2012 році воротаря Олександра Рибку викрили на вживанні заборонених медичних препаратів, призначених для боротьби із зайвою вагою. Тодішній воротар «Шахтаря» та кандидат до збірної України визнав свою провину та заявив, що приймав препарат (сечогінний) без відома лікарів клубу, а за порадою дружини.
УЄФА була невблаганна – вибачення та аргументи Рибки не допомогли, вердикт – 2-річна дискваліфікація. Після повернення у велику гру воротар не отримав зірок з неба. Він завершив кар'єру в посередніх іноземних клубах і остаточно завершив ігрову кар'єру цього літа. Наразі він пробує себе в ролі тренера воротарів в одеському “Чорноморці”.
Історія нападника Артема Бесєдіна інша. У 2019 році, коли гравець грав за «Динамо», його постійно критикували за погану гру. Його імідж ще сильніше постраждав від виявлення позитивного допінг-тесту у спортсмена. Але Артему «пощастило» – його засудили до 1-річної дискваліфікації. А все тому, що клубний лікар тоді прописав Бесєдіну препарат, склад якого гравець не знав. Та й сам лікар не знав про можливі побічні ефекти. Бесєдін дуже сильно повернувся після дискваліфікації. Він забив два голи у своєму дебюті та знову став кумиром уболівальників. Але кар'єра в «Динамо» у нього не склалася. Наразі він грає у Другій лізі Чехії.
Цьогорічний спортивний директор «Шахтаря» Даріо Срна, хоча й не має українського паспорта, всю свою зоряну кар'єру провів у нашій країні. Його викрили на допінгу наприкінці ігрової кар'єри, у віці 34 років. У березні 2017 року капітану «Шахтаря» зробили допінг-тест. Тест виявив тестостерон (підвищений рівень стероїдного гормону), через що він 17 місяців не грав у футбол. Сам Даріо тоді визнав свою провину та відбув дискваліфікацію. Зараз він один з топ-менеджерів «гірників».
Олімпійські невдачі
Олег Верняєв відбув 2-річне відсторонення від військової служби та досі перебуває на службі. Фото: Instagram Олега Верняєва
Пекінська Олімпіада-2008 – чорна сторінка в історії українського спорту. Тоді в українських спортсменів забрали шість олімпійських медалей. Багатоборка Людмила Блонська, борець Василь Федоришин та важкоатлетка Ольга Коробка залишилися без срібних медалей. Важкоатлетку Наталію Давидову, легкоатлета Дениса Юрченка та п'ятиборку Вікторію Терещук позбавили бронзових медалей.
Олімпіада 2012 року в Лондоні також не обійшлася без дискваліфікацій. Тоді важкоатлет Олексій Торохтій залишився без золотої медалі, легкоатлет Олександр П'ятниця був позбавлений срібної медалі, а важкоатлетка Юлія Каліна – бронзової.
Пізніше, у 2016 році, гімнаста Олега Верняєва не допустили до Ігор у Токіо. І знову – мельдоній. І знову чотирирічна дискваліфікація, яку згодом скоротили до двох років. Наразі 31-річний Олег Верняєв продовжує залишатися в лавах і, як і раніше, входить до складу збірної України.
У лихі дев'яності наших спортсменів також ловили на допінгу. Найгучнішим випадком став випадок Віталія Кличка, якого викрили на вживанні стероїдів у 1996 році. Натомість на Ігри поїхав його брат Володимир і привіз «золото».
Успішна апеляція є винятком із правил
Даяна Ястремська відволіклася на особисті справи та вплуталася у скандал. Фото: Instagram Даяни Ястремської
В українському тенісі найгучнішою справою останніх років стала справа 25-річної Даяни Ястремської. У листопаді 2020 року в організмі тенісистки виявили местеролон. Її одразу звинуватили у порушенні антидопінгових правил.
Але в суді Ястремській вдалося довести, що препарат був проковтнутий ненавмисно, а не через недбалість. Все виявилося сексом, який вона мала зі своїм молодим чоловіком за день до тесту. Звинувачення були зняті, але це коштувало спортсменці багато нервів, грошей та шести місяців дискваліфікації, поки тривало провадження.
Після повернення до професійного тенісу Ястремська продовжила свою кар'єру. У січні 2024 року вона вийшла до півфіналу Відкритого чемпіонату Австралії, а в лютому 2025 року – до фіналу турніру в Лінці. У червні 2025 року вона також вийшла до фіналу турніру в Ноттінгемі, ставши першою українською тенісисткою, яка вийшла до фіналу на всіх типах покриттів.
Источник: kp.ua