Пілот Юрій Яковлєв: Моєму синові дозволили взяти участь у турнірі лише після звернення до Міністра оборони
Фото: FB FAI – Всесвітня федерація повітряних видів спорту
В середині серпня тандем батька та сина, Юрій та Тимофій Яковлєви, підкорили нову вершину – вп'яте поспіль стали чемпіонами світу у змаганнях з надлегкої авіації. Їм не було рівних у категорії «двомісні літаки» на Кубку світу у Франції. У змаганнях взяли участь 53 команди з 9 країн світу. У своїй категорії Яковлєви обіграли дві авторитетні команди з Чехії. Пілот та авіаконструктор Юрій Яковлєв коротко розповів кореспонденту про сімейне та спортивне досягнення.
Вкотре підтвердили, що найкращі у світі
– Юрію, що для тебе означає п’ятий поспіль чемпіонат світу?
– Для мене та мого сина Тимофія це означає підтвердження нашого статусу найкращих пілотів світу в класі двомісних надлегких літаків. Я почав брати участь у чемпіонатах у 1993 році разом зі своїм другом Ігорем Пугачем, і нам вдалося виграти кілька комплектів срібних та бронзових медалей, але лише у 2002 році ми стали чемпіонами Європи.
Другу золоту медаль на чемпіонаті світу я здобув через десять років – у 2012 році, коли почав літати на змагання разом зі своїм сином Тимофієм. А з 2018 року ми з Тимофієм посідали перші місця на кожному чемпіонаті світу чи Європи, який проводить FAI (Міжнародна авіаційна федерація).
– У чому полягала суть конкурсу? Як визначалася найкраща пара?
– Чемпіонати з надлегких літаків проводяться під егідою FAI, яка розробила правила таких змагань та комплекс вправ до них. Більшість із них – це завдання на точну навігацію, де спортсмен, використовуючи лише карту та компас, без GPS, повинен летіти за маршрутом, зазначеним на карті, з відхиленням не більше 250 метрів убік та пролітати повз об’єкти на землі з точністю до 5 секунд. При цьому необхідно знайти фотографії об’єктів на землі та позначити їх на маршруті, зазначеному на карті. Комплект фотографій надається організаторами.
Деякі з цих завдань передбачають невідомі ділянки маршруту, які потрібно наносити на карту під час польоту. Інші передбачають політ з обмеженим запасом пального, де потрібно подолати найбільшу відстань або облетіти найбільшу кількість точок, позначених на карті. Це завдання, де ми спочатку отримуємо перевагу над нашими суперниками, оскільки наш літак найкращий і витрачає лише 4,4 літра на 100 км.
А мої улюблені вправи – це вправи на точну посадку, де потрібно потрапити колесами на поперечну смугу шириною 5 м із заздалегідь зупиненим двигуном. У таких змаганнях є п’ять окремих класів: одномісні мотодельтаплани, двомісні мотодельтаплани, одномісні літаки, двомісні літаки та двомісні автожири. Вага цих літальних апаратів з екіпажем та паливом не повинна перевищувати 600 кг. У кожному класі переможці визначаються за сумою балів, набраних у вправах.
– Ви літаєте на власних, розроблених літаках у таких змаганнях? Заводські моделі не допускаються?
– В основному на літаках серійного виробництва. Наша перевага в тому, що, спираючись на наш спортивний досвід, ми змогли створити найкращі, не побоюся цього сказати, бо це перевірено на практиці, літаки для цього виду спорту.
– Як ви тренуєте польоти в нинішніх умовах? Чи потрібно отримувати якісь спеціальні дозволи тощо?
– Ми тренуємося в Польщі, куди прибуваємо задовго до чемпіонату. Там ми зберігаємо наш унікальний літак «Аеропракт-40», ховаючи його від расистських бомб і ракет.
Наші пілоти виступають на унікальному літаку власної розробки. Фото: wikipedia.org
Ми з сином розуміємо одне одного з півслова.
– Як ви перетнули кордон? Чи було це складно? Зрештою, потрібно не просто виїхати, а ще й цілий літак зняти. Наскільки складно було вирішити всі бюрократичні питання?
– Перетин кордону складний лише для мого сина, який зараз служить у Збройних силах України. Минулого року він скористався своїм правом виїхати за кордон під час відпустки. Цього року знадобилося звернення до Міністра оборони, щоб відправити його на чемпіонат. Адже у Франції ми представляли свою державу, демонстрували свою силу. Завойовані золоті медалі – це привід пишатися країною.
– Ви виступаєте в парі зі своїм сином. Чи допомагає це вашій команді бути кращою? Чи позитивно впливає це на взаєморозуміння під час роботи?
– Мені дуже комфортно змагатися на чемпіонатах разом із моїм сином Тимофієм. Ми чудово розуміємо один одного та доповнюємо один одного. Він справжній чемпіон у нашому виді спорту.
64-річний Юрій Володимирович розробив 13 моделей літаків. Фото: ФБ Юрій Яковлєв
Він почав будувати літаки ще дитиною.
– Як так сталося, що ви пов’язали своє життя з авіацією?
– Я хотів літати та будувати літаки з раннього дитинства. Не пам’ятаю, коли виникло це бажання. Я виріс у родині вчителів у шахтарському селі, де люди тільки чули про авіацію та дивилися про неї фільми. Після закінчення школи я вступив до авіаційного інституту в Куйбишеві. Там я вступив до клубу ентузіастів легкомоторної авіації, де почав створювати планери та літаки.
– Скільки років свого життя ви вже присвятили цій справі?
– З часів мого студентства під моїм керівництвом було розроблено 13 різних літаків «Аеропракт». Найпопулярнішим є «Аеропракт-22». Їх виготовлено понад 1200. Але «Аеропракт-40», на якому ми літаємо на чемпіонатах, унікальний. У 2019 році я встановив на ньому світовий рекорд паливної економічності – 3,9 л/100 км.
– Скільки грошей ви витрачаєте на авіацію? Зрештою, це включає заправку, ремонт і дорогі запчастини? Чи хтось допомагає вам вирішувати ці питання?
– Ми витрачаємо на наш спорт стільки, скільки потрібно. Я також витрачаю особисті кошти на участь у чемпіонатах, але основні витрати несе підприємство «Аеропракт», одним із засновників якого я є. Цей вид спорту – моя пристрасть із сином, але це також просування нашого бренду «Аеропракт».
На чемпіонаті у Франції наші пілоти перемогли авторитетні команди з Чехії.
Источник: kp.ua
