З давніх-давен людство намагалося уникати самотності. Воно було білетом на той світ. Можливістю програти у лотереї із самою смертю. Виявитися поза громадою було рівносильно смерті. Але це ще не все. Навіть збираючись у невеликі громади, які ще не володіють мовою стародавні люди, поділися ще на менші соціальні одиниці. У майбутньому ці соціальні одиниці стали називатися сім'єю. Дуже довгий час, аж до ХХ століття, кожна сім'я була багатодітною, адже тільки таким чином можна було вижити. Дурні чи невдалі діти просто не доживали до дорослого віку. Природний відбір працював на повну силу та виживали лише найкращі представники роду. Всі люди мріяли знайти кохану людину і прожити з нею довге та щасливе життя. Численні романи оспівували любов, як найсвітліше й природне почуття та потребу людини. Проте все змінилося. Науково-технічний прогрес призвів до підвищення рівня життя в більшості держав. Смертність значно знизилася, а тривалість життя збільшилася. Відбувся демографічний вибух. Населення всього людства різко зросла. Точно невідомо, хто і коли першим вирішив використовувати демографію у власних інтересах. На жаль, це дало свої плоди і саме зараз, коли багато хто заявляє про стрімке перенаселення планети, ми як ніколи раніше близькі до повного вимирання. Що відбувається і кому це вигідно?
Відповідей на ці питання одночасно і неймовірно багато, і зовсім немає. Не можна точно сказати, хто від цього виграє, але можна сміливо заявити, що такі люди є. У світі роль інституту сім'ї поступово згасає. У технологічно розвинених державах темпи вимирання випереджають темпи природного приросту населення.
Ми вимираємо, і Росія не є винятком. Молоді люди не хочуть жити у сім'ї. Культ серйозної молодої людини, яка не обтяжує себе такою дрібницею, як кохання, і схиляння дівчат перед егоїзмом — сучасні проблеми демографії. Ідеали холостяцького життя і самотність, що стала звичною для багатьох.
Нас вбивають не війни та не невідомі хвороби, а ми самі. Збільшення популярності руху чайлд фрі, прихильники якого вступають у шлюбний союз та відмовляються від потомства. Масова пропаганда ідеології, у якій благополучна сім'я немає багато дітей. Віра людей у те, що потрібно намагатися народити одну єдину дитину і дати їй максимум любові та турботи — все це завдає непоправного удару популяції людства. У цей час у бідних країнах страшне перенаселення у тому, що навіть там темпи вимирання сильні сповільнилися. Все це наводить на думку, що комусь не потрібні мільярди розумних та освічених людей, а потрібні мільярди дешевої та неосвіченої робочої сили. Але ж кому?
Справді, дешева робоча сила набуває широкого поширення в усьому світі. Але якщо добре подумати, то корпорації зовсім не одержують надприбутків від таких людей. До чого тоді вся ця пропаганда? І коли, здавалося б, питання зайшло в глухий кут — знаходиться відповідь на нього. Демографічний вибух і культура споживання призвели не лише до перенаселення планети, а й до виснаження її ресурсів. За підрахунками вчених, при відновленні темпів приросту населення кінця двадцятого століття — у найближчі кілька століть повністю вичерпаються запаси нафти та газу, виникне криза продовольства, а сміттєзвалища остаточно отруять ґрунт.
Поступове вимирання освічених і розумних людей призводить до того, що корпорації поступово знижують обсяги виробництва у всіх галузях. Зникає необхідність вбивати мільйони тварин заради натурального м'яса, адже неосвіченим масам набагато простіше надати продукти, що практично не мають у своєму складі жодних натуральних компонентів. Прибутки корпорацій від цього не зменшаться, адже неосвічені маси не зрозуміють, що ціни на такі продукти необґрунтовано завищені, а освічені люди на той момент практично зникнуть. Інститут сім'ї поступово зникне. Вже зараз практика застосування ювенальних технологій дає свої гіркі плоди. Державне виховання у дитячих будинках витісняє традиційне сімейне виховання. Так держави зможуть навчати дітей лише тому, чого самі хочуть. Батьки не зможуть дати дітям більше корисних знань. Однак, незважаючи на те, що скорочення людської популяції здійснюється з благих намірів — існує одна велика проблема. Ім'я їй вимирання.
Благими намірами вимощена дорога до пекла. Ця приказка якнайкраще описує багато сучасних подій. Вже кілька століть Сильні світу цього намагаються контролювати те, що поки що їм не підвладне. Шлях, який обрали вершителі доль помилковий. Зростання населення підштовхне нас до прискорення темпів технологічного прогресу, а зниження популяції і вимирання освічених людей навпаки навверне весь світ у хаос і застій. Знову поверне нас до того, з чим ми починали. Цього не можна допустити.
Чи можна контролювати зниження нашої популяції? Чи зможемо ми вчасно зупинити вимирання? Відповіді на ці питання ще не надано. І час для відповідей ще не настав. Однак, сьогодні ми знаємо про можливі наслідки. Ми розуміємо, до якої трагедії це все може призвести і ми, безперечно, можемо з цим боротися. Незважаючи на пропаганду відмови від сім'ї та егоцентричного світогляду, наш обов'язок залишатися людьми і не забувати про справжні цінності.
Сім'я та продовження роду — це не лише сенс нашого життя, а й нормальний перебіг еволюції. Щоразу, коли людство втручалося в еволюційні процеси, на нас завжди чекав провал. Ми не повинні перешкоджати еволюції і не слідувати популярному егоцентризму. Необхідно завжди пам'ятати, що самотність – це наш давній ворог. Вижити можна лише шляхом об'єднання. Не можна дозволити ворогові перемогти.
