Усі знають, що харчуватися треба різноманітно. Як то кажуть, «є все, але потроху». З цим можна сперечатися, але частка здорового глузду у такому твердженні є. До того ж більшість людей свято переконані в корисності такого підходу до харчування. Проте цей здоровий глузд закінчується, тільки-но мова заходить про дієти.
Уточню: мова зараз не про наукову, а про «народну», «побутову» дієтологію. У якій надзвичайно популярні т.зв. монодієти, які мають на увазі харчування тільки одним продуктом (або одним типом продуктів).
На щастя, всі дієти такого роду короткочасні. Тобто шкода їх усвідомлюється, але не для здоров'я вони придумані. А для краси, яка потребує жертв.
Почнемо, звісно, з дієти Вільгельма Завойовника. Нагадаю: з віком королю, що потовстів, стало важко їздити верхи. І Вільгельм логічно припустив, що треба менше їсти. Ось тільки голодувати, тим паче добровільно, було незвично. І Вільгельм замінив звичну висококалорійну їжу на пиття. Не водою, звісно, а… що там пили вікінги? Це король і пив замість їжі.
І допомогло! Принаймні король загинув, впавши з коня.
Вільгельм хоча б дбав про схуднення, тобто зрештою — оздоровлення. І хто скаже, що він цього не досяг? Схуд же? І від алкоголізму не помер.
Звичайно, це не цілком монодієта у сучасному сенсі. Але йшли століття та «народна дієтологія» розвивалася.
Та й жив Вільгельм давно, у ХІ столітті. Зайвою вагою ні тоді, ні довгий час народ не страждав. Приблизно до XX століття завдання було протилежним: перемогти голод. У XX столітті разом з достатком з'являються і зайва вага, і спрямовані на боротьбу з ним дієти. З'являються і популярні уявлення про дієти, і дієти. Не лише медичні, а й незліченні «народні», популярні, навіть модні.
Частково вони базуються на цілком наукових уявленнях. Так, перш за все на озброєння беруться уявлення про калорійність, поживність, якісний склад їжі.
Наприклад, гречка вважається однією з найбільш корисних круп (за рахунок мікроелементів, що містяться в ній) і одночасно найменш шкідливої (через начебто невисокого глікемічного індексу). Її навіть рекомендують діабетикам — адже ті часто схильні до повноти.
І в гречці починають бачити чи не ідеальний дієтичний продукт. А звідси один крок до «гречаної» монодієти: наприклад, тиждень харчуватись лише порожньою відвареною гречкою.
Хоча сама ідея худнути на суто вуглеводному харчуванні здається дикою, але… Кажуть, допомагає. Ще б пак: скільки тієї гречки «без нічого» у вас влізе? А якщо харчуватися нею тричі на день протягом тижня?
Для сильно голодних вигадали заливати гречу кефіром. Адже кефір теж корисний (чи може бути не корисним молочне?) І низькокалорійний? І смачніше, а отже, з'їсти якомога більше, і це головне.
Втім, про всяк випадок кількість їжі обмежена: 500 г каші (приблизно 1000 ккал) на день.
Не любите гречу? Замініть її рисом: 50 грамів вранці, по 150 – вдень та ввечері! Плюс зелені яблука та некрохмалисті овочі типу капусти та кабачків.
На цьому принципі засновано безліч монодієт, які пропонують протягом деякого часу харчуватися одним продуктом. Або, більш м'якому варіанті, однотипними продуктами.
Але не все так сумно та несмачно.
Ось бананова дієта: три дні — по три банани та три кухлі молока на день. При семиденній дієті дозволяється аж півтора кіло бананів на день, плюс скільки завгодно зеленого чаю. Плюс, звичайно, вода … 2-2,5 літра води в день обов'язкові на всіх дієтах! Також допускається і навіть рекомендується чашка кави вранці.
Дивлячись на монодієти, складається враження, що худнути можна чим завгодно. Та хоч би на шоколаді! Щоправда, його має бути всього 100 грамів на день, зате їсти його можна як завгодно. Хочете – одразу, хочете – розділіть на п'ять разів. Друге краще, але, загалом, не має значення. Любителі нічного полювання на холодильник можуть використати всю плитку хоч опівночі.
“Правильна” шоколадна дієта передбачає використання темного або в крайньому випадку молочного (але не білого) шоколаду. Кожен прийом – з чашкою кави. Звичайно, без цукру.
Є у цієї дієти м'якший, але й куди екзотичніший варіант. Нехай це і не цілком монодієта, оскільки включає відразу три продукти:
- на три прийоми їжі – плитка шоколаду;
- 800 г полуниці, або свіжого ананаса, або яблук;
- і… пляшка шампанського, краще – сухого.
Звичайно, все знову вуглеводне, але 1500 ккал. Якщо зазвичай у вашому раціоні переважають вуглеводи (борошняне, картопля, крупи) і, тим більше, якщо ви ласун, така смачна «дієта» цілком може спрацювати. Звичайно, подібний режим харчування тримається не більше 7 днів!
Вершиною ж «монодієтології» є «солодка» дієта. Так-так, їдять на ній тільки солодощі. Можна навіть шоколад або тільки торти (бажано одного виду). Але більше нічого! Розрахунок на те, що жоден ласуна не здатний з'їсти стільки солодощів. Через війну через день-два все зведеться до звичайного напівголодного режиму. Начебто деякі після курсу такої «дієти» взагалі припиняють їсти солодке.
Головним же мінусом будь-яких монодієт зазвичай називають нестачу вітамінів та незбалансованість за макронутрієнтами.
Перше вірно, але більшість людей нормально переносить таке недонадходження вітамінів та мікроелементів. Йдеться про короткострокові дієти!
Крім того, ніхто не забороняє приймати вітамінно-мінеральні комплекси.
Незбалансованість за макронутрієнтами теж можна пережити. Гірше, що більшість монодієт припускають харчування високовуглеводної їжі. Чому? Можу лише припустити, що причина – переконаність у шкоді м'ясної та жирної їжі. Що лишається? Вуглеводи! Вони ж найзвичніша для більшості з нас їжа.
Так, при монодієтах худнуть і на вуглеводах, за рахунок різкого зниження калорійності. Але що відбувається в організмі?
Оскільки ми їмо мало – рівень глюкози у крові швидко падає. При прийомі вуглеводів рівень глюкози у крові піднімається. Організм реагує викидом інсуліну. А коли ми голодні, організм прагне засвоїти отриману глюкозу якомога швидше. І більше. І її рівень знову швидко падає, тим більше, що харчуємося ми маленькими порціями. Падає до і нижче критичного рівня, тому ми знову відчуваємо сильний голод. І знову їмо вуглеводи, різко підвищуючи рівень глюкози.
Ці «глюкозно-вуглеводні гойдалки» сприяють зниженню чутливості тканин до інсуліну, наближаючи нас до розвитку діабету другого типу.
Крім того, більша частина втрати ваги посідає воду. Адже майже у всіх дієтах обговорюється: ніякої солі! Та й вуглеводів багато хто з нас зазвичай споживає більше, ніж на таких дієтах. А сіль та вуглеводи затримують в організмі воду. Скорочуємо споживання того й іншого – і організм втрачає воду.
Це, звичайно, теж певною мірою «схуднення»: маса та обсяг зменшуються. Але дуже ненадовго – рівно до тих пір, як ви споживатимете колишні кількості вуглеводів і солі. Причому солі з'їдаємо не так багато. Натомість вуглеводи – основа харчування для більшості з нас. Варто завершити дієту — і вся втрачена вода стрімко повернеться разом із вагою та обсягами.
