Хороші керівники зустрічаються, але часто чи надто рідко – це, на жаль, питання… Звичайно, всі люди різні: зі своїми звичками, амбіціями, характером, темпераментом тощо. Порівнювати м'яку і неконфліктну людину, яка в будь-якій кризовій ситуації спочатку намагається знайти хоча б кілька варіантів вирішення проблеми мирним шляхом, з керівником, який ставить на перше місце власні принципи, гордість і марнославство, щонайменше, безглуздо.
Співробітник, який сьогодні може піднятися кар'єрними сходами, вже завтра ризикує опинитися в її низу. Звичайно, комерційний директор, який не справляється зі своїми обов'язками, не перетвориться знову на рекламного менеджера даної компанії, але, швидше за все, працювати на цьому місці він вже не буде. Хоча є все ж таки приклади, коли поганий начальник залишався на своєму місці до повного занепаду фірми, а коштовні і варті кадри бігли як щури з тонучого корабля.
Щодня можна спостерігати випадки, коли співробітники (досвідчені, талановиті, тямущі, що подають надії та ін) тієї чи іншої фірми страждають від неправильних дій (а буває і навпаки – від бездіяльності) директорів. У таких організаціях проблеми можуть зростати день у день, як снігова куля: губляться партнери, йдуть рекламодавці, падають рейтинги, починаються інтриги та скандали в штаті, відбувається плинність кадрів… Причому люди, які приходять сюди завтра, далеко не завжди кращі за тих, кому довелося піти вчора.
Трапляється, що в організації виникає коаліція, яка намагається відстояти інтереси більшості і вказати недбайливому начальнику на його промахи. Іноді революційна ситуація не переростає у революцію. Проблеми вирішуються мирним шляхом та найголовніше – вчасно. Хоча, на жаль, буває вже або занадто пізно, або взагалі це «пізно» в цій організації ніколи не настане (фірма якимось дивним чином тримається на плаву, часом вона начебто тоне, потім спливає, борсається, пливе за течією, знову тоне, але виживає). Про те, що стояти на місці – отже йти назад, тут не знають, а якщо й здогадуються, то така ситуація керівництво цілком влаштовує.
Справжній харизматичний лідер, розумний, освічений, грамотний, здатний провести свою команду через терни до зірок. Люди, які працюють під чуйним керівництвом такої людини, впевнені в собі і своїх діях, твердо йдуть до поставлених цілей і завдань, менше схильні до стресів і т.д. Хибні ж лідери можуть отримувати не меншу зарплату, мати високий і стабільний дохід, але після недовгого моменту своєї слави губляться від незнання того, що робити далі, вони не уявляють, у чому полягає їхня робота. А далі відбувається все те, що писалося вище.
І ось і доказ… Нове дослідження психологів з Університету Гранади демонструє, що ті офісні співробітники, які вважають, що не заслуговують на посаду, свідомо оточують себе найменш компетентними помічниками. Таким чином, подібні начальники неусвідомлено намагаються виправдати своє привілейоване становище: мовляв, за таких підлеглих і я можу бути начальником.
У дослідженні взяли участь 73 студенти з університету Гранади. Всім учасникам слід було пройти через ситуацію, в якій їм необхідно було виступити у ролі начальника. Студентів попросили виступити на конференції, причому для полегшення роботи будь-який студент міг звернутися до людей, які мали виконувати роль помічників. При цьому одні з них відрізнялися підвищеним почуттям відповідальності та компетентності, інші студенти явно менш володіли цими якостями.
В результаті вчені з'ясували: більш компетентні люди намагаються працювати з такими ж відповідальними професіоналами, тоді як слабкі і завжди сумніваються у власних силах начальники рідко вибирають успішних і багатообіцяючих працівників, віддаючи перевагу тим, хто слабший, на чиєму фоні самі начальники будуть виглядати.
Огляньтеся по сторонах і ви помітите, як багато тих, хто схильний до виконання повноцінної та високооплачуваної роботи, а натомість служать у малорентабельних фірмах і отримують низьку зарплату. Такі люди виявляються заручниками системи, де немає хорошого лідера. Залишати все на своїх місцях або брати ситуацію до своїх рук – вирішувати кожному.
Хороших вам, друзі, начальників, а тим, хто є лідерами, кар'єрних висот, звичайно, не хибних, а справжнісіньких!
