“Якщо бізнес дає Вам тільки гроші – це поганий бізнес!”
Андрій Трой.
Звичайно, багато людей розпочинають бізнес через гроші. Заробити грошей набагато більше, ніж на роботі, перестати обмежувати себе в найнеобхіднішому (список потреб, до речі, у кожної людини різний), а краще не обмежувати себе ні в чому – ось мрія більшості найманих працівників, які продають свій час чи вміння за чітко встановлену начальством таксу.
Щоправда, не всі вони уявляють, скільки проблем звалиться на голову, якщо людина, яка звикла жити за вказівкою начальства, раптом зважиться на це! Скільки доведеться віддавати бізнесу часу, сил, нервів, здоров'я. Спочатку не буде часу ні для сім'ї, ні для друзів, ні… Навіть висипатися до ладу не вдасться. Лікуватися теж ніколи, коли будується бізнес. Саме на цьому, початковому етапі і «ламаються» найчастіше підприємці-початківці.
Насправді, бізнес – щось більше, ніж кілька грошей і проблем . Про гроші говорити зараз не будемо, це ніби само собою мається на увазі. Не буде припливу грошей – не буде й бізнесу. І якщо бізнес навіть сяк-так йде, значить, і гроші в людини є.
Ну, а що ще людина отримує, відкриваючи свій особистий бізнес?
1. Свободу. Від «начальників» насамперед. Тепер він сам визначає, що, коли, де, чому, скільки і куди. Щоправда, питання: чи багато хто хоче поміняти «стабільність» на таку свободу, хай навіть за великі гроші. Тим паче, що спочатку ще свої вкласти доведеться… Адже найманець, як правило, свободою користуватися не вміє, «не навчений». А навчатися доведеться на своєму гіркому досвіді, немає у нас поки що «академіїв», де вчать використовувати цей незвичайний «інструмент». І все ж таки бізнесмен, перш за все, сам собі господар.
2. Творчість як продовження свободи. Звичка «робити як усі» рано чи пізно вбиває будь-який, навіть добре налагоджений та прибутковий бізнес. Занадто швидко змінюється у наш час світ. У тому числі й світ бізнесу. Будь-який бізнес вимагає постійного, невичерпного припливу нових ідей і більшість з них генерувати доведеться власнику бізнесу. Особливо ідей стратегічного розвитку своєї справи. Це за нього не зробить ніхто, жоден найнятий менеджер, будь він хоч супер-пупер-фахівцем.
3. Нове коло спілкування. Ну з ким спілкується на роботі найманий працівник? З такими ж, як він, так, може, ще й із клієнтами фірми (і то не з усіма). Інша справа – бізнесмен: клієнти, партнери, конкуренти, чиновники, бандити та багато ще народу всякого. І з усіма доведеться домовлятися. Тренувати, як це зараз модно говорити, «комунікативні навички». Інтернет-бізнес у цьому сенсі для початківців легший, але принципи ведення бізнесу скрізь однакові: не доведеш цінність того, що продаєш – бізнес помре. Так, що і в Інтернеті доведеться спілкуватися з дуже широким колом різних людей.
4. Адекватну самооцінку. Саме свій бізнес показує реальну ціну людині. Причому за найжорсткішим, найбільш гамбурзьким рахунком. Тим більше, в нашій країні (я про Росію, але це стосується і багатьох інших країн, що входили раніше в СРСР), де втратити бізнес дуже легко! Он, Ходорковський – який крутий був… Якщо найманий працівник може хоч якось виправдатися «власною недооціненістю» та «нетямливістю начальства», то підприємцю у важкі часи (а коли вони в бізнесі легені?) доводиться лаяти лише самого себе. Не прорахував, не передбачав, недооцінив… А як хочеться звалити всі свої біди на когось чи на щось! По собі знаю… А треба зібратися, не розпускати соплі та зробити все, щоб «косяків таких» більше не траплялося. Нечія на дзеркало нарікати – краще пику, пардон, мислення виправити!
5. Дисципліну. Прикольно, правда? А навіщо було каламутити весь сир-бор? Від чого пішли, до того й прийшли, блін? Та ні, не до того! Від тупої дисципліни (прийти в стільки-то, зробити те й те-то, піти в стільки-то, а не то – самі знаєте що буде!) до усвідомленої – дисципліни планування, виконання зобов'язань та вирішення проблем.
6. Рішучість. Діяти в наш час треба або дуже швидко, або дуже швидко, або … ще швидше. Як не збігається це з цінностями найманого працівника з його вічним «робота не вовк, у ліс не втече».
7. Переосмислення цінностей. Цінності бізнесмена та найманого працівника не просто дві великі різниці. “Нам їх ніколи не зрозуміти”, – зітхають і ті, і ті.
8. Успіх. Це те, для чого і варто, ІМХО, насправді, жити! Щоб збувати свої Мрії, а чи не проклинати «несправедливість життя». Життя, воно завжди справедливе і дає кожному те, що сама людина може в неї взяти!
Ну, ось, начебто і все.
Отже, свій бізнес – це не лише гроші та проблеми. Це зовсім інша, непідвладна мисленню «маленької чоловічки» якість життя, коли, незважаючи на весь геморой, людина обирає Свободу та Успіх, замість примарної корпоративної «стабільності».