У всіх на слуху все частіше і частіше почало з'являтися поняття корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) . Цей термін лякає своїми розмірами, і здається, що смислове навантаження буде в сто разів гірше. Однак не варто лякатися, за такою значущою габаритністю приховано добро і бажання зробити світ трішки прекраснішим.
Це новий віяння у сфері бізнесу – культура відносин, коли організація здійснює підтримку соціальної сфери, позитивно впливає економічну ситуацію чи довкілля. Початок йому було покладено з легкої руки ООН у 2000 році, проте цей напрямок розвивається не так швидко, як хотілося б.
Певну роль тут відіграють «доброзичливці», які своїми авторитетними думками висвітлюють діяльність організацій у корпоративній соціальній відповідальності як акт із прикриття непристойних вчинків чи бажання вислужитись перед державними структурами. Не заперечуватимемо того, що подібні прецеденти мали місце, але не слід рівняти всіх під один гребінець.
Корпоративна соціальна відповідальність – це добровільне бажання організації здійснити діяльність, спрямовану, наприклад, на підтримку дитячого будинку чи зоопарку, нового перспективного проекту чи культурної спадщини.
Багато керівників дивляться далеко вперед і розуміють, що, роблячи сьогодні невеликі інвестиції у благополуччя навколишнього світу, у соціальне життя, завтра їхні компанії отримають значний дохід у вигляді підтримки та довіри потенційних споживачів та партнерів, що коштує дорого.
Крім цього, організації, які підписали глобальний договір, завжди можуть розраховувати на підтримку та продуктивну співпрацю з усіма учасниками цієї міжнародної ініціативи.
Однак розвиток цього напряму залежить не лише від бажання сильних світу цього. Справді, масштабність корпоративної соціальної відповідальності можна буде говорити, коли надійно закріпиться особиста соціальна відповідальність. Сумно спостерігати, що більшість із нас робить щось інше тільки в тому випадку, якщо йому це вигідно або якщо це так званий заділ на майбутнє – корисні знайомства.
А просто за щиру вдячність та радість в очах – якось не по-нашому?! Ось і треба спочатку виростити себе, а потім нарікати на те, що нас хтось не поважає і намагається вирішити свої проблеми за рахунок інших.
Крім цього, ми можемо допомогти розвинутись цьому напрямку тим, що при виборі товарів чи послуг керуватимемося не лише їх якістю, терміном придатності та ціною, але попередньо дізнаємося, чи є виробник соціально відповідальною організацією, і підтримаємо саме його своїм вибором.
Тому, перш ніж лаяти діл сучасного бізнесу, соромити їх за черствість і бажання отримати лише дохід, варто зазирнути в себе. Зазирнути і спитати, а що я сам зробив для того, щоб ситуація якось змінилася.
Не варто лукавити, будь-яка людина почувається краще, значніше і задоволеніше від того, що доторкнулася до чогось доброго і своїм, хай маленьким, але участю зробив щось потрібне.
