Людство є нескінченно малою частинкою Всесвіту. Всі події в житті людини, включаючи її життя та смерть, нерозривно пов'язані із законами Всесвіту. В даний час існують дві найбільш розглянуті теорії походження світу: біблійна та еволюційна.
Відповідно до теорії еволюції Всесвіт виник у результаті мегавибуху близько двадцяти мільярдів років тому, а наша рідна Сонячна система 5 млрд. років.
Якщо розглядати біблійне оповідання, то світ створено близько шести тисяч років тому.
А може, ці дві теорії не настільки суперечливі?
Звернемося до фактів.
У сказаннях і легендах багатьох народів у різних куточках планети говориться у тому, що у минулому Землі жили велетні. Вони постійно боролися із гігантськими рептиліями за право жити під сонцем.
Згідно з слов'янськими легендами велетні були першими людьми на Землі. Вони мали не тільки величезне зростання, а й унікальні здібності: вони могли на відстані бачити і чути, читати думки. Багато хто з них, наприклад, підземний народ «чуді» мали фантастичну фізичну та чарівну силу.
Серед північних народів Росії ходять легенди про народ, званий пани. Після їхнього відходу подалі від людей, з якими їм не вдалося вжитися, залишилися руїни міст, які свідчать про панування загадковою культурою.
Висновки про існування велетнів зроблено також на підставі знахідок руїн великих споруд, скульптур, оброблених каменів неймовірно великих розмірів (вони є на півдні Росії та Сибіру). Наприклад, на Кольському півострові знаходяться руїни споруди значних розмірів, наскельні малюнки, оброблені камені та печери. Тут же можна побачити величезні щаблі, що йдуть під льодовик.
Багатьом відомий храм каменів, що висять, розташований в Англії. Будівництво цієї культової споруди було розпочато понад п'ять тисяч років тому (Кам'яний вік). Вага кожного з каменів близько 5 тонн і переміщено вони були з Уельських гір на відстань 350 км.
На думку археологів, раса велетнів могла бути творцем найдавнішої цивілізації, більш розвиненою, ніж сучасна. Вона загинула внаслідок природної катастрофи.
Вчені допускають існування в давнину великих рептилій і рослин, але з недовірою ставляться до припущень про існування в цей час велетнів. Швидше за все, це пов'язано з тим, що археологами досить у великій кількості знайдено залишки копалин тварин, але гігантських людських кісток знайдено не так багато. Є.П. Блаватська у своїй книзі «Таємна доктрина» припускає, що давні люди, по-перше, мали звичай спалювати тіла покійних (тому так мало могил з останками велетнів), а по-друге, під час всесвітнього Потопу більшість велетнів потонули разом з материками.
Згідно з міфологією велетні жили не тільки в давнину, а й разом із людьми, що заселили землю після Потопу. Навіть у біблійних книгах є згадка, що Ной дав притулок у ковчезі велетня на ім'я Ога. І завдяки цьому землі знову відродилося плем'я велетнів.
Дуже цікава у зв'язку з цим Баальбекська тераса, що знаходиться на території сучасного Лівану. В основі храму Юпітера розміщуються три кам'яні мегаблоки, названі трилітонами. Вони мають довжину 21 метр, висоту 5 метрів і завширшки 4 метри, а важать близько 800 тонн. Глиби оброблені настільки точно, що на стику між ними неможливо встромити голку. Араби вважають, що цю кам'яну основу звели гіганти на прохання древнього царя Німрода.
Є ще одне місто, яке, як припускають, збудували велетні — Тіотіуакан (місто богів), розташоване в Мексиці. І знову вчені вважають, що його звела цивілізація гігантів значно давніша за ацтекську.
Ще один бік життя стародавніх людей — довголіття.
У книзі «Історія космології» йдеться про те, що правитель Вавилонії Алапар прожив понад 10 тисяч років, а його попередник Алор правив 36 тисяч років. Середній вік титанів становив 80 тисяч років.
Біблія стверджує, що людина спочатку була безсмертною, але за свої гріхи стала смертною.
Передбачається, що тривалість життя людини до Потопу дорівнювала приблизно дев'яти століть. Але після Потопу став помітно скорочуватися середній вік життя людей і протягом 600 років дорівнював 175 рокам. Нині він становить 70 років.
Версій про причини, у яких значно скоротився термін життя людей, висунуто безліч. Наведемо деякі з них:
– Зміни генного коду людини якоюсь вищою силою;
– ушкодження ДНК через підвищену радіацію;
– Деградація людини внаслідок еволюції;
– Зміна природних умов.
Знахідки вчених підтверджують, що до Потопу на всій землі був субтропічний клімат: висока вологість (але дощів не було), сонячні та космічні промені не досягали поверхні землі. Волога атмосфера Землі та відсутність впливу короткохвильового випромінювання захищали, а головне перешкоджали старінню всього живого на планеті. Завдяки цьому всі форми життя, що були на той час на Землі, були більшими і життєздатнішими.
Вченими США тривалий час проводили експеримент на моделі Землі. У ній був передбачений захисний водяний екран та відсутність згубного короткохвильового випромінювання. Результат був приголомшливий: організми, поміщені цієї середи, не тільки стали більше в розмірі, а й збільшили термін життя в п'ятому поколінні в сто разів!
Адже зміна атмосфери відбулася саме після Потопу, і, можливо, Потоп і став тією стартовою точкою поступового зменшення середнього віку життя людини. Зміна у навколишньої людини атмосфері призвела до збою на клітинному рівні, що передається у спадок із покоління до покоління. Звичайно, ця версія, але, як і будь-яка інша, вона має право на існування.
У свій час німецький археолог Генріх Шліман, використовуючи текст «Іліади», знайшов легендарну Трою.
Не виключено, що людство чекають на унікальні знахідки, які підтвердять реальність багатьох міфів і легенд.
Алхіміки минулого вважали однією зі своїх основних цілей знайти еліксир довголіття. Сучасними вченими також робляться кроки щодо знаходження шляхів продовження людського життя. І яким би цей шлях не був, людина повинна зберегти якості, властиві їй як мислячому і цивілізованому представнику живого світу — любов, співчуття, шляхетність, великодушність, доброту, мудрість.
