Фото: REUTERS
Обмін російських політв’язнів на агентів російської ж розвідки, заарештованих за кордоном, 1 серпня в Анкарі взагалі не був прецедентом – у новій історії траплялися обміни інакодумців. Про що говорили «в’язні совісті» після свого звільнення – у матеріалі Коротко про.
Трохи дивні заяви
Коли, опинившись на свободі, російські колишні «політзеки» дружно заявили, що не давали своєї згоди на обмін, це трохи вразило їхніх прихильників та небайдужих. Колишня координаторка штабу Навального в Томську Ксенія Фадєєва написала у своєму телеграм-каналі: «Я усвідомлено вирішила не їхати з Росії у 2021 році до заведення кримінальної справи і не тікала, коли йшло слідство, поки я була не в СІЗО. Як ви вже, напевно, знаєте, спецназ ФСБ просто завантажив нас у автобус, а потім на спецборт».
Опозиціонери Володимир Кара-Мурза та Ілля Яшин теж висловили невдоволення, мовляв, відмовлялися від обміну, а їх відвезли до Туреччини силою.
– Ми з Іллею Яшиним категорично відмовилися просити помилування у Путіна. Але ми сидимо тут. Конституція забороняє висилку громадян Росії без їхньої згоди. У нас дозволу ніхто не питав. Ми в’їхали до Німеччини без закордонних паспортів за звичайними російськими паспортами, – заявив Володимир Кара-Мурза на пресконференції в Бонні через добу після обміну.
– Я залишився в Росії, щоби бути російським голосом проти війни та диктатури. І, звичайно, для мене важливо розділити долю з моєю країною та з моїм народом. Щиро вважаю, що російський політик має бути з Росією, як то кажуть, і в радості, і в горі, – наголосив Ілля Яшин в інтерв’ю телеканалу «Дощ». Яшин додав, що відмовився б від обміну на одного з росіян, заарештованих у країнах Заходу, якщо надійде така пропозиція. За словами політика, це матиме на увазі еміграцію, що для нього неприйнятно.
Похвальна позиція для цих важливих людей, але, схоже, вони повністю випали з дійсності. В якій вони не були владі потрібні і задарма, і тим паче – як в’язні совісті, ідоли – які ув’язнені, але не втратили голос. Строки ув’язнення, що не піддаються усвідомленню (Кара-Мурзі, наприклад, впаяли 25 років – стільки дають серійним вбивцям-маніякам, Яшину – 8,5 років) виглядали одночасно і страшно, і карикатурно. Кара-Мурзі 42 роки, відсиди він термін до кінця – вийшов би у 67 років (якби вийшов), Яшин вийшов би ближче до «полтиника». Благонамірені люди через вік і стан здоров’я вже не змогли б зробити нічого для своєї країни – дай бог, якби не були взагалі забуті всіма, крім родичів.
І сьогодні вони скривджено заявляють, що їхні конституційні права було порушено, а самі вони були проти обміну та хотіли залишитися в країні! Не вийти на свободу будь-яким шляхом і продовжувати свою опозиційну справу, ростити дітей та радіти сонцю, а продемонструвати… що? Патріотизм? Ідіотизм? Це що? Цілковите нерозуміння того, що відбувається?
Ну й продемонстрували. Напевно, хтось уже в серцях запропонував їм повернутися, раз так сильно хочеться. Щоправда, місце почесного “опо-святого”, вбитого за принципи свої, надовго зайняте Навальним, і вакансій не передбачається. А вільних нар у в’язницях повно.
«Росіяни проти війни»
Прекраснодушні російські опозиціонери, навіть пройшовши хай недовге, але пекло російських в’язниць, досі, здається, не зрозуміли, в чому суть. Або вдають, що не розуміють…
Кара-Мурза заявляє: «У Росії дуже багато людей, які виступають проти путінської війни в Україні. Не вірте брехні, яку розповсюджує кремлівська пропаганда. Це може прозвучати смішно і забавно, але ті два з лишком роки, що я провів у путінській в’язниці, дуже зміцнили мою віру в наших людей, тому що я отримав пачку листів зі словами підтримки, де не приховували свого імені».
Ілля Яшин: «Війна з Україною – злочинна та незаконна, російські війська мають покинути Україну».
Імена «людей, які виступають проти путінської війни» однозначно можна перерахувати на пальцях двох рук. Повідомляти світовим ЗМІ про злочинну війну з Україною – так собі одкровення на третьому році кровопролить. Кремлівська пропаганда вже не особливо старається в брехні, значна частина громадян РФ щиро вважають Донецьк, Крим і навіть Одесу своєю власністю, захопленою нацистами, і тільки за дивною течією історії вони цього не помічали останні пару-трійку століть. Але дякують Путіну – розплющив очі! І таких – сотні, тисячі, мільйони. Дякуємо інтернету та телебаченню, що розплющили очі!
Милі наївні в’язні режиму! Два роки у в’язниці нічого вас не навчили, очі ні на що не розплющили. Ті, хто справді проти, мовчать. Інші – «за» одноголосно. Там справді 83% підтримки Путіна та 76% підтримки війни, як повідомляють центри вивчення громадської думки в Росії. Ось у це віримо.
Зліва направо: Андрій Пивоваров, Ілля Яшин та Володимир Кара-Мурза не виглядають сильно засмученими тим, що їх вивезли з російської в’язниці. Фото: REUTERS
“Займемося політикою”
Опозиціонери, які не вимагали помилування, грубо видворені з внутрішніми паспортами, не бажали обміну, – підкорилися долі. Отже, зітхнули вони на пресконференції, продовжуватимемо займатися політикою. Для початку – будемо домагатися скасування санкцій, бо люди не винні (багато людей виступають проти війни!), вимагати зупинити війну в Україні та амністії інших політв’язнів.
У кого вимагати та домагатися? Мабуть, у тієї самої путінської влади.
– Усі люди, які засуджені за моєю статтею та статтею Андрія Пивоварова, мають бути звільнені, – заявив Яшин. За його словами, стаття про «фейки про армію», за якою його було засуджено, та стаття «здійснення діяльності небажаної організації», за якою було засуджено політика та підприємця Андрія Пивоварова, – незаконні. Але для того, щоб «щось у Росії зрушило з місця», потрібно припинити війну в Україні.
Згадаймо старий фільм про піонерський табір «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено!» та його невмирущу цитату: «Тут глядачі аплодують, аплодують… Закінчили аплодувати!».
Українці аплодують російським опозиціонерам за їх незламну позицію і чекають на більш конструктивні пропозиції.
Те, що росіяни люблять батьківщину, навіть таку, це зрозуміло. Росіяни, які страждають у еміграції, тим більше вимушеній, люблять батьківщину ще сильніше, – це теж зрозуміло, це вже було, й не раз. Після того як їх за комір витягли з в’язниць і обміняли на кілерів і шпигунів, «нові політичні мученики РФ» роблять гучні заяви на кшталт «земля наша велика і багата, порядку лише в ній немає» – взагалі, країна вільна і щаслива, з владою тільки не пощастило, а так все чудово… Зніміть санкції, простий народ страждає!
До речі, про санкції
Ні Кара-Мурза, ні Яшин, ні Пивоваров, які давали пресконференцію, не висловилися різко, влучно й конструктивно, хоча хтось із них навіть журналіст. Кара-Мурзу вже хтось в екстазі називає «майбутнім президентом Росії» – так само, як на це місце пророкували все того ж Навального. Кара-Мурза виявив турботу про простих громадян – завів ту саму пісню про санкції.
– Дуже часто санкції спрямовані не проти чиновників Путіна, а проти всіх російських громадян. Це вкрай несправедливо та контрпродуктивно, бо дає путінській пропаганді відмінний матеріал, що «ми в кільці ворогів», – сказав Кара-Мурза. – Після початку війни в Україні багато демократичних країн відійшли від принципу персональних санкцій. На кожній важливій зустрічі Борис Нємцов наголошував, що «ми говоримо про персональні санкції». У нього була така фраза: «Країну не чіпайте, негідників карайте».
Можливо, відділенням зерен від полови, тобто країни від негідників, колишні політв’язні і займуться. Журналіст-опозиціонер заявив, що продовжить політичну роботу, у тому числі, щоб санкції демократичних країн були спрямовані саме на людей путінського режиму, а не на всю Росію та всіх росіян. Цю позицію підтримав і Андрій Пивоваров.
Дисонансом цієї пісні про «простих росіян» стала розповідь того ж Кара-Мурзи про те, як його катували у в’язниці.
– Я дуже сміявся, хоча смішного мало, коли прочитав у цих правилах ООН, що тортурою визнається одиночне заключення на строк понад 15 днів поспіль. Я просидів один 10 місяців – починаючи з вересня минулого року і до вчорашнього дня, – розповів Кара-Мурза і додав, що ці правила були порушені стосовно і Яшина, Пивоварова, Навального. За 2,5 роки Кара-Мурза зміг один раз зателефонувати дружині і двічі поговорити зі своїми дітьми.
До речі, все це робили прості росіяни, які отримують зарплату, як і всі інші, ходять до тих же магазинів та лікарень, виховують дітей і люблять маму. Прості росіяни, яким дали крихітну дещицю влади у федеральній системі виконання покарань чи у спецслужбах.
– Коли летіли зі співробітниками ФСБ до Анкари, один звернувся до нас із Володимиром… «Ви, звичайно, там не захоплюйтеся, адже Красіков може за вами повернутися», – процитував Яшин силовика. – Але ми все одно намагатимемося, щоб Путін пішов від влади.
Ми всі хотіли б це побачити, як завдяки старанням росіян в екзилі глава держави з 24-річним терміном правління раптом скаже щось на кшталт «я втомився, я йду». Швидше, як показує практика, їхні голоси стануть все тихішими і спокійнішими, поки не дійдуть до приреченого «Тут уже нічого не змінити».
– У нас є така особливість у Росії, що всі великі політичні зміни настають миттєво, різко та несподівано, коли ніхто на це не чекає. І царський режим, і радянський режим впали за три дні. Це не фігурально. Я вам абсолютно точно говорю, що наступного разу буде теж так. І важливо, щоб не лише російське суспільство, а й західний світ готувалися до цих змін, – резюмував Кара-Мурза. – Миру та стабільності в Європі не може бути без участі найбільшої країни Європи – Росії.
Похвальна думка для людини, яку найбільша країна в Європі, всупереч закону і здоровому глузду, засуджувала на 10 місяців, щоб вона замовкла. З нашого боку всі висловлювання цих «джанго звільнених» викликають подив і гіркоту. Вони так нічого і не зрозуміли…
Источник: kp.ua
