Найбільше жінок-директорів підприємств та керуючих приватним бізнесом працює в Москві (21% від 100% російських жінок-начальників), Санкт-Петербурзі (8,86%), а також у Московській (4,64%), Свердловській (4,12%) та Новосибірській областях (3,07%). Найменше компаній під жіночим керівництвом — в Інгушетії, Чукотському АТ, Забайкальському краї та Ненецькому АТ (у першому випадку експерти CredInform пояснюють це звичаями та традиціями народу, в решті — суворими кліматичними умовами).
Будь то Крайня Північ або Далекий Схід, жінок-начальників поєднують подібні риси. Так, на думку директора петербурзької філії АНКОР Ольги Срібної, через свою природну м'якість, жінки-керівники більше уваги приділяють питанням мотивації персоналу компанії, атмосфері та взаєминам у колективі. Але це, у свою чергу, заважає приймати жорсткі рішення стосовно співробітників у період економічних катаклізмів. «До управління компанією жінки-керівники підходять з більшою відповідальністю, що, з одного боку, веде до сталого становища та зростання компанії на ринку та лояльності персоналу до компанії, але з іншого, навряд чи призведе до швидкого якісного стрибка в рамках конкурентної боротьби, – уточнила експерт. — Адже жінки, на відміну від чоловіків, здебільшого не готові до ризикованих кроків».
«Керівнику-жінку складніше грамотно планувати діяльність, виробляти навички тайм-менеджменту, — зазначає керівник департаменту виробничого рекрутменту компанії Antal Russia Євгенія Ланічкіна. — Також жінкам непросто делегувати повноваження підлеглим. Проте, за моїми спостереженнями, функцію контролю за роботою колективу жінкам вдається виконувати простіше та ефективніше, ніж чоловікам». На думку консультанта з пошуку та підбору персоналу холдингу «Імперія Кадрів» Катерини Коваленко, чоловіки бачать ситуацію в цілому, а жінки допомагають згладити гострі кути, вирішити спірні питання, які виникають під час реалізації глобальних чоловічих планів.
Ефективність жінок на керівних посадах визнають і експерти-чоловіки. «Жінки-керівники гнучкіші, їм легше знаходити спільну мову з чоловіками колегами та партнерами, — заявив «Росбалту» президент HeadHunter Юрій Віровець. — Жінці часто легше досягти свого, якщо їй потрібно переманити на свій бік чоловіка. Жінкам-начальникам легше дається важка рутинна робота, яка є обов'язками багатьох босів».
Ці психологічні особливості позначаються при розподілі обов'язків як на перших, а й у других ролях у компанії. «Власники бізнесу вважають за краще бачити чоловіка в сферах, пов'язаних зі стратегічним плануванням. Жінки ж опікуються операційною діяльністю підприємства, — пояснили в «Імперії Кадрів». — Дами-керівники успішно планують бюджет, контролюють витрати, ведуть переговори з партнерами щодо знижок. Зазвичай жіночими вважаються посади фінансового директора, директора з персоналу. Директори з розвитку – частіше чоловіки».
«Жінкам легше даються керівні позиції бек-офісу, працюючи на яких достатньо розуміти ситуацію, що склалася в компанії та галузі, мати інтуїцію та знання, — продовжила менеджер по роботі з клієнтами «Агентства Контакт» Марія Силіна. — Наприклад, це можуть бути такі позиції як HR-директор чи директор з маркетингу». При цьому експерт особливо зазначила, що якщо компанії не принципова стать кандидата, то при відборі на відкриту вакансію, об'єктивно порівнюючи роботу та співвідносячи показники ціна-якість, у 8 з 10 випадків роботодавець обирає жінку. Як повідомив Віровець, на початок березня на hh.ru лише 19% із 4522 вакансій для топ-менеджерів мають обмеження по статі для кандидатів. Роботодавці надають перевагу жінкам 4% всіх вакансій, а чоловікам – 15%. «Очевидно, проблема статевої дискримінації багато надумана. Роботодавці в більшості випадків не відрізняються серед кандидатів за статтю», — вважає фахівець.
За оцінками АНКОР, останнім часом кількість жінок-керівників у всіх галузях економіки планомірно зростає. Водночас, для опитаних «Росбалтом» представників кадрових агентств очевидно, що співвідношення жінок та чоловіків на керівних постах 50:50 буде досягнуто нескоро. «Не можу сказати, що очікується якийсь різкий стрибок у цій галузі, проте кількість жінок на керівних постах стабільно зростає. Хоча бебі-бум, що триває, трохи і гальмує ці темпи», — вважає Ланічкіна. «Навіть у найемансипованіших країнах західної Європи дослідники визнають наявність прихованого сексизму при прийнятті на роботу чи просуванні по службі», — констатує Коваленко.
З іншого боку, згідно з опитуванням, проведеним соціологами порталу Superjob.ru, 28% росіянок старше 18 років впевнені, що їхнє життя було б набагато простіше, якби вони народилися чоловіками. При цьому основними «чоловічими» перевагами вважають відсутність необхідності народжувати дітей, щоранку наносити макіяж і робити зачіску, а також контролювати свою поведінку в суспільстві. Особливу заздрість жінок викликає той факт, що чоловікам простіше будувати кар'єру і досягти успіху в професії.
PS: За даними CredInform найчастіше зустрічаються імена керівників-жінок – Олена, Тетяна, Наталія та Ольга, а чоловіків – Олександр, Сергій, Володимир, Андрій. Примітно, що в Москві та Санкт-Петербурзі найбільше жінок-керівників з ім'ям Олена, а чоловіків – з ім'ям Олександр.
