Господарське мило в побуті використовують усі українські сім'ї. Ним перуть дрібні речі, застосовують як засіб для видалення бруду і жиру під час миття стін, підлоги, кухонного посуду. З господарським милом приймають душ, промивають довге волосся, купають домашніх тварин. Цей лужний продукт завжди на руках, але ж він може бути небезпечним для здоров'я, інформує Ukr.Media.
Склад господарського мила
Основним компонентом мила є жир. У радянські часи для виробництва господарського мила використовували свинячий, риб'ячий, яловичий, баранячий жир, непридатний для харчових цілей. Він проходив багаторазову обробку та очищення в промислових умовах, компонент вибілювали та дезодорували. У сучасній рецептурі мила використовують не натуральний жир, а його аналогові замінники. Крім цього, у складі також присутній натрій, пальмітинова, лауринова жирні кислоти, саломас, вода і луг. Багато хто вважає, що сучасне господарське мило за своїми якостями набагато гірше за традиційне радянське. Тим часом у минулому столітті в це мило часто додавали багато каоліну, такі шматки й зараз позначають абревіатурою "72", але їх ніколи не рекомендували для миття тіла і волосся. Також погано позначається на шкірі присутність у складі мила каніфолі. Однак за радянських часів вона теж входила в рецептуру, і завдяки цьому компоненту господарське мило відмінно пінилося і довго зберігалося.
Хімічні опіки
Основне призначення господарського мила — видалення жирового нальоту з будь-яких поверхонь і стійких плям з тканин. Саме ця особливість при багаторазовому застосуванні мила як туалетного руйнує природний шар епідермісу на руках. У результаті шкіра стає сухою, запаленою, починає лущитися і втрачає еластичність. Ба більше, багато виробників для збільшення ефективності господарського мила як засобу для виведення плям посилюють у ньому концентрацію їдкого натрію. Такий мийний продукт під час використання в душі може завдати реальний хімічний опік слизових носа, горла та очей. У деяких випадках подібна реакція на шкірі може перейти в дерматит.
Зниження імунітету
Господарське мило має високі антибактеріальні властивості. Саме тому в минулому столітті його активно використовували для миття домашніх тварин і видалення з їхньої шерсті бліх. Для людей регулярне застосування господарського та будь-якого іншого антибактеріального мила небезпечне. Епідерміс втрачає природний захисний бар'єр, що оберігає його від бактерій, загальний імунітет знижується й організм втрачає свою природну здатність протистояти шкідливим мікроорганізмам. Надалі це може призвести до спалахів шкірних та інших інфекцій.
Алергічні реакції
Сучасне господарське мило часто має не такий вигляд, як у минулому столітті. Завдяки зміненій рецептурі зазвичай воно не коричневе, а біле і навіть буває запашним. Однак світлі відтінки у мила виникають завдяки діоксиду титану, що входить до його складу. Але ця хімічна сполука має канцерогенний ефект і часто викликає алергічні реакції. Навіть для рідкісного використання господарського мила в домашніх умовах краще вибирати й купувати темні шматки.
Корисні властивості господарського мила
І все-таки в деяких екстрених випадках господарське мило може бути корисним. Добре одноразово використовувати його антибактеріальні властивості в періоди висипання на шкірі вугрового висипу, спалахів акне. Господарським милом первинно обробляють рани й укуси тварин, його мильний розчин знімає свербіж і почервоніння при грибку нижніх кінцівок. Якщо під час гострого риніту під рукою не опинилося відповідних ліків, то набряклість слизової та сильні виділення добре знімає процедура промивання носа піною господарського мила.
Але слід пам'ятати, що всі ці дії слід проводити одноразово, тривале використання господарського мила завдає шкоди здоров'ю людини.
Джерело: ukr.media
