«Звичка проводити час з книгою — це не просто особисте задоволення»: важливе відкриття вчених

Які наслідки для людства в цілому має зниження рівня читання? Чи може наша схильність до візуальних медіа замість письмового тексту змінити структуру мозку чи навіть хід еволюції? Нещодавнє дослідження дає зрозуміти ці проблеми, ілюструючи зв'язок між читанням і анатомією мозку, передає Ukr.Media .

Досліджуючи дані понад тисячі людей, вчені виявили, що вміння читати пов’язане зі структурою мозку, особливо в двох ключових областях лівої півкулі, які мають важливе значення для обробки мови.

Однією з цих областей є передня частина скроневої частки, відома як лівий скроневий полюс. Ця область допомагає в інтеграції та класифікації різних форм інформації. Наприклад, щоб зрозуміти термін «нога», мозок поєднує зорові, сенсорні та моторні репрезентації, тобто він подумки візуалізує зовнішній вигляд, відчуття та рух ноги.

Інша ділянка, про яку йде мова, – це звивина Гешля, розташована в скроневій частці. У ньому розташована слухова кора головного мозку, яка відіграє певну роль у сприйнятті звуків. Дослідження показало, що люди, які багато читають, мають помітно більшу передню частину скроневої частки в лівій півкулі порівняно з правою. Це логічно: чим більший об’єм мозку бере участь у семантичній обробці тексту, тим легше можна сприймати слова й читати.

Однак зв’язок між слуховою корою та читанням може здатися менш простим. Хіба читання не є в основному візуальною навичкою? Насправді зв’язування літер зі звуками мови вимагає усвідомлення цих звуків. Це називається фонологічним усвідомленням, яке є критичним етапом у розвитку читання дітей.

Зменшення товщини лівої звивини Гешля раніше асоціювалося з дислексією, станом, який призводить до значних проблем з читанням. Проте останнє дослідження показує, що цей зв’язок є більш заплутаним. Особи з чудовими здібностями до читання демонстрували більш товсту звивину Гешля в лівій півкулі, що відповідало їхнім знанням мовних завдань.

Важливо визнати, що анатомія мозку пластична і може адаптуватися завдяки досвіду навчання. Наприклад, у підлітків, які інтенсивно вивчають мову, збільшилася товщина кори в мовних областях. Регулярне читання також сприяє зміні структури мозку, зокрема в скроневій частці та звивині Гешля.

Ця інформація спонукає до критичного питання: як еволюція практики читання впливає на нас як на вид? Якщо значення навичок читання зменшується, наша здатність інтерпретувати навколишнє середовище та розуміти інших може суттєво знизитися.

Звичайне проведення часу з книгою — це не просто джерело особистого задоволення; це життєво важливий внесок у зростання потенціалу людства. Читання збагачує не лише людину, а й суспільство в цілому, стимулюючи мозок, сприяючи співпереживанню та покращуючи наші комунікативні здібності. Кожна прочитана книга означає крок до більш прогресивного та значущого життя.

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *