Навряд чи набереться хоч із десяток професій, настільки ж важливих, як професія лікаря, особливо лікаря-хірурга. Тільки їм під силу рятувати людські життя, коли інші лікарі нічого зробити не можуть. Проте професія хірурга не лише почесна, а й відповідальна. З цієї дилеми випливає безліч переваг та недоліків цієї спеціальності.
Особливості професії
Вантаж відповідальності за життя інших людей, який беруть він хірурги, накладає великий відбиток на цю професію. Хірургічна операція – це велике фізичне та психологічне навантаження як для пацієнта, так і для лікаря.
Але робота хірургів включає не тільки безпосередньо оперативне втручання (власне операцію) та післяопераційний супровід , але й діагностику хвороби . Від правильності встановлення діагнозу залежить дуже багато, і знову-таки всю відповідальність на себе бере лікар-хірург.
Спеціальність «хірургія» дуже широка, розділена на безліч напрямків, розбитих за різними критеріями. Хірурги профілюються на певних типах захворювань (онколог, гінеколог), на хворобах певної анатомічної області (кардіохірург, нейрохірург) і т. д. Але вузькоспеціалізовані хірурги повинні не тільки добре розумітися «у своєму предметі». Знання лікарів повинні бути максимально широкими, щоб за необхідності допомогти пацієнту з проблемою, що не відноситься до їх профілю, або коректно перенаправити його до потрібного фахівця.
Докази на користь професії
Найзначніший плюс від служби лікарем-хірургом криється у соціальній значущості професії . Здоров'я та життя, які довіряють люди в руки хірургів, — найцінніше. Тому їм довіряють, їх цінують та поважають, ця професія затребувана будь-коли.
Будь-якій державі необхідні лікарі-хірурги, місць роботи їм пропонується чимало: поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, травмпункти, відділення швидкої допомоги, служби порятунку, спортивні та наукові організації тощо. Тож із питанням подальшого працевлаштування у студента-хірурга проблем не повинно виникнути.
Інша справа – фінансова сторона питання. Заробітні плати лікарів хірургічних спеціальностей також відрізняються деякою різноманітністю. Все залежить знову ж таки від профілю спеціаліста та від типу медичного закладу. Так, наприклад, приватні та престижні/затребувані клініки можуть дозволити собі щедро оплачувати роботу хірургів. Щодо найбільш високооплачуваних спеціалізацій лікаря-хірурга, то серед них можна виділити пластичну, стоматологічну хірургію тощо.
Недоліки професії
З одним із основних недоліків роботи хірурга бажаючі здобути цю горду професію стикаються на самому початку шляху, на підступах до професії. Це навчання, здобуття спеціальності : тривалий (медична вища освіта довша, ніж багато інших), складний, виснажливий та багатокомпонентний процес. До того ж отримання диплома не дає право негайно займатися хірургічною практикою, воно має підкріпитися наступною практичною освітою — інтернатурою та ординатурою.
Не лише тривалість та складність здобуття освіти може налякати майбутніх хірургів. Лікар, що спеціалізується на хірургії, повинен мати, крім знань і навичок, певні характерологічні особливості . Професіоналізм хірурга — це його вольові якості: без самовладання, стресостійкості, витримки та скрупульозності добрим фахівцем у цій професії не стати.
Недоліки професії
Але навіть якщо всі необхідні якості є і сил/часу на здобуття спеціальності вистачило, на цьому недоліки та особливості професії лікаря-хірурга не закінчуються. Під час практики здоров'я хірурга (фізичне та психологічне) неодноразово наражається на небезпеку . При цьому вона може приховуватися як у видимих, так і прихованих загрозах.
До перших відноситься можливість заразитися від хворих на небезпечні захворювання (СНІД, гепатит, туберкульоз). Хірурги при проведенні оперативного втручання та діагностики цієї групи хворих, звичайно, дотримуються особливих запобіжних заходів, але ризик все одно великий. Також пацієнтами хірургічних відділень нерідко стають соціально небезпечні особи (наприклад, постраждалі у бійках під дією алкоголю та наркотичних препаратів або члени бандитських угруповань після перестрілок).
До других прихованих ризиків можна віднести непомітну, але значну шкоду, яка завдає психологічному стану хірурга його роботи. Ненормований робочий графік, моральне виснаження, постійний психологічний тиск і тягар відповідальності, а також почуття провини при негативному/смертельному результаті лікування пацієнта — все це загрожує психологічному добробуту хірурга.
Звичайно, оглядаючись на вищезгадані плюси та мінуси професії хірурга, можна сказати, що ця робота приносить більше шкоди, ніж користі. Але все ж таки ті, хто не розлучаються з мріями бути хірургом, переслідують вищі цілі — рятувати людські життя. Адже навіть одне новостворене життя або відновлення втраченого здоров'я переважує всі недоліки професії хірурга.
