Шеф не розуміє, чому ви ні про що його не питаєте, а робите все самі. Експерти «Праці» оцінюють ваші можливі відповіді за десятибальною шкалою.
«Не хочу смикати вас через дрібниці» – 6,7 *
Борис Резапов, директор департаменту роботи з персоналом роздрібної мережі «Техносила»:
— Відповідь говорить про досить зрілу позицію підлеглого. Швидше за все, він справді може вирішувати питання самостійно в рамках власної компетенції та у разі труднощів обов'язково звернеться до керівника.
Якщо ж питання не здаються начальнику дрібними, він повинен чітко визначити зони відповідальності, щоб співробітник розумів, у яких випадках він зобов'язаний запитувати у начальника ради, а в яких діяти самостійно.
Олександр Карпов, директор з персоналу компанії LG Electronics Rus:
— Мабуть, найкращий із варіантів відповіді. Демонструється самостійність, але у межах своєї компетенції, а також повага до начальника. Це також важливо, оскільки без поваги немає довіри.
«Я справляюся з усім сам, хіба ні?» – 5,5
Олена Белякова, директор з розвитку компанії (HR) Capital:
— Відповідь можна було б назвати непоганою, якби не її кінцівка. Здавалося б, співробітник наголошує на своїй самостійності і каже, що може приймати рішення, проте приписка «хіба ні?» свідчить про інше.
Підлеглий або шукає якусь каверзу, або не впевнений у тому, що робить, або намагається якось підчепити керівника.
Борис Резапов:
— Відповідь свідчить про те, що співробітник досить упевнений у собі. Можливо, питання, які вони вирішують, перебувають у його компетенції і не викликають у нього особливих труднощів. Відповідь також може свідчити про зайву самовпевненість підлеглого.
«Вибачте, надалі радитимуся» — 4,3
Олена Бєлякова:
— Співробітник не шукає виходу із ситуації, а просто підпорядковується начальнику, говорячи: «Як скажете, так і буде». Це абсолютно дитяча позиція: підлеглий не бере на себе відповідальність за рішення, йому просто однаково.
Олександр Карпов:
— Відповідь, мабуть, характеризує ще недосвідченого співробітника, який розуміє стурбованість начальника і готовий враховувати його думку.
“Вас не влаштовує результат моєї самостійної роботи?” – 4,3
Олена Бєлякова:
— Співробітник іде на конфлікт. Вислухавши таку заяву, начальник може втратити терпіння.
Підлеглому слід вибрати інший варіант відповіді. Для того, щоб вирішити проблему, він може поставити уточнюючі питання, наприклад: «Ви хотіли б, щоб я радився з вами? Чого б ви хотіли від мене?
Тоді керівник пояснить свої очікування. Адже причини можуть бути різними: можливо, працівник постійно припускається якихось помилок.
Борис Резапов:
— Співробітнику здається, що його надмірно опікуються, ведуть та контролюють. Необхідно узгодити, які повноваження передаються співробітнику та у яких випадках допускається його самостійність.
Тоді й питання з боку працівника зникнуть.
Олександр Карпов:
— Це реакція співробітника, який здається, що переріс свою позицію. Начальнику треба подумати про подальшу кар'єру такого співробітника, наприклад, доручити йому самостійний серйозний проект. А якщо впорається, то подумати про підвищення.
«Я раджусь із колегами, мені цього вистачає» — 3,3
Олена Бєлякова:
— Це протистояння колективу та керівництва, тому начальнику слід подумати над тим, як вибудувати стосунки не лише з одним співробітником, а й із командою загалом.
Зазвичай така ситуація виникає з приходом нового керівника в колектив, що вже склався. Сама відповідь заслуговує на середній бал, але керівнику слід розібратися в ситуації.
Борис Резапов:
— Співробітник зухвало хоче показати свою значущість і просто ігнорує керівника. Позиція незрілого співробітника, який каже начальнику про те, що з ним йому необов'язково радитись. Це неправильно.
Якщо є сумніви, краще разом із шефом визначити, у яких випадках той може повністю довіряти підлеглому та його колегам.
«Я не звик просити поради ні в кого».
Олена Бєлякова:
— Це тривожний сигнал для керівника за умови, якщо компанії потрібний командний гравець. Така відповідь означає, що співробітник звик працювати самостійно.
Тому якщо керівник хоче бачити злагоджену команду, він повинен подумати над подальшим розвитком співробітника.
Олександр Карпов:
— Не питати поради, не цікавитися думкою інших, тим більше начальника як досвідченого експерта, — це ознака сильно завищеної самооцінки співробітника, що може завдати і прямої шкоди справі, і непрямій.
Прямий – оскільки не всі рішення будуть оптимальними. Непрямий – тому що веде до самоізоляції і в принципі виключає командну роботу, яка в багатьох випадках (хоч і не завжди) виявляється найефективнішою.
“Ви не заохочуєте самостійність?” – 2,7
Олена Бєлякова:
— Людина нічого не пояснює, а провокує агресивну реакцію. Така відповідь є не уточненням, а твердженням: працівник самостійно робить висновки, хоча керівник не давав жодного приводу думати, що він не заохочує самостійність.
Борис Резапов:
– Відповідь звучить як виклик. Тут видно амбіції співробітника. Він хоче самостійності і хоче уникнути опіки. Швидше за все, це недосвідчений працівник, який у різкій формі вирішив з'ясувати стосунки з керівником.
