Вигнуті телевізори, що з'явилися на початку 2010-х років, мали на меті трансформувати домашній кінотеатр, забезпечуючи захопливий досвід, подібний до IMAX. Проте, протягом кількох років вони практично зникли з роздрібних магазинів. Що призвело до занепаду цієї технології, яку активно просували провідні виробники? Давайте розглянемо причини.
Зростання популярності вигнутих телевізорів
Концепція вигнутих екранів була натхненна кінотеатрами, де панорамні проекційні екрани створювали захопливий досвід, що охоплював поле зору глядача. Кінотеатри IMAX з масивними вигнутими екранами спонукали виробників телевізорів відтворити цей досвід вдома. Значний технологічний прогрес відбувся з появою OLED-дисплеїв на початку 2010-х років. Ці тонкі, гнучкі панелі забезпечували глибокий чорний колір і високу контрастність, що дозволяло створювати вигнуті екрани без шкоди для якості зображення. Тим часом також були розроблені вигнуті світлодіодні панелі, які були більш доступними, але менш адаптивними, вимагаючи складного підсвічування для забезпечення рівномірного освітлення.
На виставці CES 2013 компанія Samsung представила 55-дюймовий вигнутий OLED-телевізор (модель KN55S9C), який, як стверджується, пропонує «глибину зображення, що нагадує IMAX». Екран мав ледь помітний вигин, краї якого були спрямовані до глядача, що посилювало сприйняття розширеного поля зору.
LG представила вигнуту OLED-модель (55EA9800) товщиною всього 4 мм, що підкреслює її природне відтворення кольорів та відсутність спотворень при погляді з центру. Обидва виробники рекламували ці інновації як продукти високого класу. Рекламні стенди були заповнені трансляціями фільмів та спортивних подій, щоб проілюструвати захопливий досвід.
До 2014 року Samsung та LG розширили свої модельні ряди, випустивши моделі з діагоналлю від 55 до 78 дюймів, використовуючи як OLED, так і LED-технології. Того року було продано приблизно 800 000 вигнутих телевізорів, переважно корейськими компаніями, які контролювали 90% ринку.
Інші бренди також розпізнали цю тенденцію: Sony вийшла на ринок вигнутих LED-телевізорів у 2014 році, пропонуючи моделі з підтримкою 4K та 3D. Panasonic приєдналася до ринку вигнутих телевізорів у 2015 році зі своїми LED-моделями, а також випустила свій перший вигнутий OLED-телевізор TX-65CZ950, 65-дюймовий 4K-пристрій з панеллю від LG Display.
TCL, Hisense, Sharp та Skyworth почали виробляти вигнуті телевізори, переважно для азійського ринку, але їхня частка залишалася обмеженою.
За даними NPD Group, пік продажів досяг у 2015 році, коли було продано 1,2 мільйона вигнутих телевізорів. Однак у 2016 році попит різко впав майже на 50%. Споживачі почали тяжіти до плоских 4K-телевізорів, які були більш доступними та універсальними. Sony та Panasonic першими припинили виробництво вигнутих телевізорів у 2016 році, а потім LG у 2017 році. До 2018 року навіть останні вигнуті моделі Samsung майже зникли, хоча обмежені партії продовжували випускатися, а запаси розпродавались до 2020 року. До 2021 року ця технологія повністю вийшла з масового виробництва та роздрібної торгівлі основними брендами, що ознаменувало кінець її короткого існування.
Читайте також: «Історія невдач»: Чому зникли 3D-телевізори
Що призвело до швидкого занепаду популярності вигнутих телевізорів, які починалися з таких багатообіцяючих результатів?
Фактори, що призводять до невдачі вигнутих телевізорів
Незважаючи на активні рекламні зусилля, вигнуті телевізори не змогли завоювати широку увагу споживачів.
Слабкий ефект занурення
Виробники просували вигнуті телевізори як засіб забезпечення кінематографічного досвіду, порівнюючи їх з IMAX. Вони стверджували, що вигнутий екран «огортає» глядача, створюючи відчуття глибини. Однак на практиці ефект занурення був мінімальним і ефективним лише за певних умов.
Більшість вигнутих телевізорів мали екрани розміром від 55 до 65 дюймів. Цих розмірів було недостатньо, щоб створити відчуття великого кінотеатру. В IMAX екран майже заповнює все поле зору, і при перегляді з відстані 2-3 метрів (типова відстань перегляду вдома) телевізор виглядав просто як стандартний екран з невеликою кривизною. Тести, проведені в 2014 році, показали, що кривизна майже не додавала «глибини» зображенню.
Ще однією проблемою була необхідність сидіти безпосередньо перед екраном. Тільки з такої позиції зображення виглядало дещо більш тривимірним. Перегляд збоку або разом з іншими людьми призвів до погіршення якості зображення: кольори блякли, а контрастність зменшувалась. Ця проблема була особливо очевидною на світлодіодних телевізорах, які переважно використовувалися виробниками. Користувачі повідомляли, що вигнутий телевізор підходив лише для індивідуального перегляду, що робило його непрактичним для сімейних зустрічей.
Більше того, вигнутий екран спотворював зображення. Прямі лінії, такі як розмітка на футбольному полі або горизонти у фільмах, виглядали дещо викривленими. Це було особливо неприємно під час перегляду спортивних програм або ігор, де чіткість має вирішальне значення. Такі спотворення робили зображення неприродним, особливо для контенту, розробленого для плоских екранів. Як наслідок, очікуваний «кінотеатральний ефект» виявився радше маркетинговим перебільшенням.
Відсутність відповідного контенту
Щоб вигнуті телевізори могли продемонструвати свої переваги, їм потрібен був спеціально адаптований для них контент. Однак фільми, телешоу та трансляції створювалися переважно для плоских екранів. Samsung та LG демонстрували демонстрації на торгових заходах, які підкреслювали вигин, але насправді такого контенту майже не існувало. Стандартні фільми та шоу на вигнутих екранах виглядали схожими на свої плоскі аналоги, або навіть гіршими через спотворення. Без спеціальних фільмів чи ігор переваги технології залишалися незрозумілими, що зменшувало її привабливість для потенційних покупців.
Читайте також: «Історія краху»: Чому зникли плазмові телевізори
Виробникам було важко узгодити стандарти для вигнутих екранів, на відміну від консенсусу, досягнутого для 4K або HDR. В результаті контент не зміг адаптуватися, а технологія залишилася без підтримки, що сприяло її падінню.
Висока вартість та конкуренція
Спочатку вигнуті телевізори рекламувалися як преміальні продукти, а їхні ціни відлякували багатьох споживачів. Процес виробництва вигнутих екранів, зокрема OLED, був дорогим через складний процес згинання панелей без шкоди для якості, що призводило до збільшення витрат.
Водночас, традиційні плоскі 4K-телевізори швидко знижувалися в ціні, пропонуючи при цьому чітке зображення високої роздільної здатності. Впровадження технології HDR у 2015 році покращило яскравість зображення та насиченість кольорів, що легко впізнають навіть пересічні користувачі. Плоскі телевізори, включаючи OLED та QLED, поєднували 4K та HDR без складнощів, пов'язаних з вигнутими екранами. Споживачі віддавали перевагу плоским моделям за їхню доступність та універсальність.
Джерело: ukr.media
