Для багатьох людей у пізні роки любов, увага та підтримка родини та друзів стають найважливішим скарбом. Оскільки фізична життєздатність зменшується, а соціальна залученість зменшується, саме щирі зв’язки з близькими людьми наповнюють життя сенсом і щастям. І навпаки, покладатися на тих, кого не поважаєш і не дорожиш, — це велике нещастя, джерело приниження і страждань, передає Ukr.Media .
Сусід мого друга шукав поради. Йому 58, а їй близько 75. Вона висловлювала свою боротьбу з безсонням, постійно розмірковуючи про своє життя. Хоча часто кажуть, що кожен новий день у цьому віці – це подарунок, сприймати його так буває складно.
Вона слабшає і потребує допомоги. Її діти зайняті роботою, і вона не чекає від них багато чого. Однак у неї є онуки. Вони молоді й не обтяжені власними дітьми. Як вона може спонукати їх відвідати свою улюблену бабусю? Які стимули можна запропонувати підростаючому поколінню? Квартира? Гроші?
Зрештою, у своїх найпотаємніших мріях вона уявляє, як її діти, онуки та правнуки збираються біля її могили. Але як вона може це зробити…
Мій друг зобов’язався подумати над цим і повернутися до неї. Тоді ми разом заглибились у цю тему. Це резонує з усіма, оскільки всі ми хочемо почуватися коханими та пам’ятати.
Ми дійшли висновку, що вона змарнувала час.
Щоб розвивати стосунки, які будуються на взаємній турботі, інтересі та спільному досвіді, потрібні роки. Не можна передбачити, що онуки раптом почнуть відвідувати бабусю просто тому, що вона постаріла і потребує допомоги.
Якщо її онуки неохоче приходять до неї додому, це означає, що вона не мала особливого ентузіазму запрошувати їх, спілкуватися з ними або проводити з ними час. Однак ніколи не пізно змінити ситуацію. Головне зробити перший крок. Докладайте зусиль.
Але платити треба не грошима, а щедрістю духу. Натомість ви отримаєте щедру винагороду.
Справжні стосунки засновані на справжньому коханні, увазі та турботі, а не на матеріальних винагородах. Коли людина пропонує тепло і прихильність, вона, швидше за все, отримає це у відповідь.
Ось думки, які підсумовують життєвий досвід і містять глибоке значення, але багато хто може зрозуміти їх лише в старості:
«По-справжньому багатий той, чиї діти кидаються в їхні обійми, коли їхні руки порожні».
Це розуміння підкреслює, що справжнє багатство — це не матеріальні блага, а любов і прихильність близьких людей. Коли людині на похилому віці не вистачає матеріальних ресурсів чи фізичних сил, найбільшим скарбом стає любов дітей та онуків.
«Лікувати хворобу після того, як вона проявилася, — це все одно, що копати колодязь, коли відчуваєш спрагу, або кувати зброю, коли почалася війна».
Це твердження підкреслює важливість профілактики та підготовки. Це стосується не тільки здоров'я, а й життя в цілому. Розумніше ставити пріоритет на здоров’я та підтримувати міцні стосунки протягом усього життя, а не намагатися вирішувати проблеми, щойно вони виникли.
«Найбільше нещастя — покладатися на допомогу тим, хто заслуговує нашої зневаги».
Це розуміння говорить про гідність і людські зв’язки. Бути залежним від людей, яких ви не поважаєте, може бути дуже болючим і принизливим. Він наголошує на необхідності плекання стосунків, заснованих на взаємній повазі та любові, щоб у скрутний час ви могли звернутися за допомогою до гідних людей.
«Посміхнися, страждальце. Якщо це не полегшить твій біль, то хоча б полегшить тягар твоїх близьких».
Ця істина відображає взаємозв'язок емоцій і їх впливу на інших. Навіть попри труднощі позитивний погляд і посмішка можуть заспокоїти близьких, зменшивши їхній біль і тривогу. Це служить демонстрацією турботи та духовної сили навіть у часи страждань.
Джерело: ukr.media
