Поділіться
25 лютого ми вшановуємо річницю від дня народження Лесі Українки. Навколо цієї письменниці багато кліше: одні стверджують, що вона «чи не єдиний чоловік» у всій українській літературі, а інші зображують її трагічною, хворою дівчиною. Але правда полягає в тому, що Леся Українка – автор європейського рівня, стрижнева постать української літератури та джерело тем і концепцій, які варто осмислити у 2023 році.
реклама.
Інтелектуальна спадщина Лариси Косач — це те, що ми продовжуємо усвідомлювати й сьогодні, причому деякі з її думок все ще резонують дивовижно як новаторські. Звичайно, її біографія переплітається з її артистизмом, але все починається з її творів: поезії, прози, перекладів, драматургії. Леся Українка виступає в різних образах, і щойно видане повне нецензурне видання її творів, що складається з 14 томів текстів і наукових коментарів, допомагає нам розкрити ці ідентичності.
Як підійти і почати досліджувати творчість Лесі Українки? Співведучі гучного культурологічного подкасту «Поки що без назви» — літературознавиця Анастасія Євдокимова та журналістка Богдана Неборак — діляться своїми думками спеціально для Vogue.ua.
Вірш “Слово, чом ти не твердий плач”
Основним знаряддям Лесі Українки є мова. Вона постійно займається текстами, які створює, читає, коментує та перекладає їх. З огляду на те, що сучасна українська література, написана розмовною українською мовою, виникла лише за століття до неї (у 1798 р. з «Енеїдою» Котляревського), справді, належить зробити значну роботу.
У вірші «Слово, чому ти не тверда Крице» Леся Українка розповідає про власну могутню зброю в боротьбі за українські національні ідеали та проти русифікації — слово. Для неї він служить і мечем, і кинджалом. Цю метафору слова як засобу бою віддзеркалює сучасна поетеса Катерина Калитко, яка заявляє: «Ось тобі, жінко, мова, нею стріляй».
Вірш «Хвиля»
В одному зі своїх нарисів Іван Франко охарактеризував Лесю Українку як «дівчину тендітну, тонку», і відтоді хвороба нависла над її біографією, як дамоклів меч. Вона й справді змолоду хворіла на туберкульоз (тоді страшна й невиліковна хвороба), що спонукало її багато їздити по санаторіях і курортах.
Леся Українка в Єгипті, 1910 рік
Усі міфи навколо цього аспекту життя письменниці розвіює літературознавець Тамара Гундорова у своїй недавній праці «Леся Українка. Книги Сивіли», де йдеться про хворобу як складову буття письменниці, що символізує весь рубіж століть.
Творчість Лесі Українки охоплює численні тексти про подорожі та морський досвід, зокрема збірки «Подорож до моря» та «Кримські спогади». Знаковим, безперечно, є твір «Хвиля», написаний під час чергової поїздки до Євпаторії. Цей вірш відображає рух хвилі, подібний до припливів і відпливів людського існування: часом вона відступає і заспокоюється, потім знову повертається з силою, досягаючи морського дна і голосно розбиваючись. Ритм вірша віддзеркалює ритм океанських хвиль.
