Один із найбільш визначних акторів сучасності, фаворит Джима Джармуша та Террі Гілліама, центральний антагоніст у новітніх “Зоряних війнах” та актор, чия популярність злетіла після серіалу “Дівчата” — це все Адам Драйвер. Акторська кар’єра Адама могла й не відбутися — після подій 11 вересня прагнув захищати рідну землю, тому декілька років служив у морській піхоті США, але відправитися до Іраку йому не судилося через травму, отриману під час служби. 19 листопада Адам Драйвер святкує 42-річчя, а Vogue.ua пригадує кінострічки, які варто переглянути, аби вкотре впевнитися в унікальній харизмі цього актора.
Адам Драйвер у фільмі "Людина, яка убила Дон Кіхота"
“Зоряні війни. Пробудження сили”
“Якось після виходу “Зоряних війн” у мене виникла ідея проїхатися містом на велосипеді. Але тільки-но вийшов з дому і проїхав кілька метрів, мене зупинили офіцери поліції, щоб зробити спільне фото”. Акторський шлях Адама Драйвера розпочався у 2010 році: встиг зіграти в драмі “Всередині Люїна Дейвіса”, отримав нагороду Венеційського кінофестивалю за італійську драму “Голодні серця” та взяв участь у декількох сезонах культового серіалу “Дівчата”, але справжня слава прийшла до нього після “Зоряних війн. Пробудження сили” у 2015 році. Його Кайло Рен — основний антагоніст і лиходій сьомого (а згодом восьмого та дев’ятого) епізоду, нащадок шляхетних Хана Соло та Леї Органи, який обрав темний бік. Персонаж, втілений Адамом, — складна, суперечлива, надзвичайно талановита натура: спостерігаючи за ним, дійсно відчуваєш внутрішню боротьбу Кайло. Вражаюча зовнішність Драйвера — зріст, зачіска, широкі плечі — лише додала Кайло Рену особливого шарму.
Реклама.
"Голодні серця"
У 2014 році Адам Драйвер, ще зовсім молодий актор, знявся в драмі “Голодні серця” італійського режисера Саверіо Констанцо. Цей фільм приніс Драйверу його першу відзнаку — одразу приз за найкраще виконання чоловічої ролі на Венеційському кінофестивалі. “Голодні серця” — емоційний, непростий фільм про взаємини молодої пари з Нью-Йорка, народження дитини та пов’язані з цим тривоги. Адам Драйвер та його партнерка Альба Рорвахер у цій кінострічці ніби натягнута тятива.
“Поки ми молоді”
У фільмографії Адама Драйвера є досить багато різнопланових ролей, і хоча він часто грає схвильованих та рефлексуючих персонажів, жоден шаблон до нього не приклеївся. “Поки ми молоді” — картина Ноа Баумбаха про протистояння поколінь та про те, наскільки по-іншому дивляться на буття сучасні 45-річні та 25-річні. Старше, стабільне покоління грає дует Наомі Воттс та Бен Стіллер, а ось молодих та вільних — Аманда Сейфрід та Адам Драйвер. Персонаж Драйвера — карикатурний хіпстер, який з легкістю дивиться на світ та вважає за краще просто не замислюватися над труднощами.
“Мовчання”
В інтерв’ю Адам Драйвер не любить згадувати про свою популярність та великі гонорари, які він отримує після тріумфу в “Зоряних війнах”, натомість відверто розповідає про власні побоювання — наприклад, що хвилювався грати Кайло Рена через завищені сподівання глядачів від цього фільму. До професії він ставиться вкрай серйозно: готуючись до ролі єзуїта-проповідника в Японії у XVIII столітті у кінострічці “Мовчання”, він скинув 20 кілограмів — аби мати достатньо змучений вигляд для проповідника. За цю роботу він отримав гаряче схвалення від режисера картини Мартіна Скорсезе, який в інтерв’ю після прем’єри зізнався, що на знімальному майданчику просто не впізнав Драйвера — здавалося, той щойно зійшов з полотен художників доби Відродження.
"Патерсон"
Цей фільм Джима Джармуша — розповідь про водія автобуса на ім’я Патерсон (Адам Драйвер), який мешкає в місті Патерсон, обожнює свою дівчину Лауру (так само, як кохав свою Лауру Петрарка), не використовує телефон та комп’ютер і у вільний час пише вірші. За словами самого режисера, це “простий фільм про людину, в якої все гаразд”. Зворушливу замальовку про звичайну людину йому допоміг втілити неперевершений Адам Драйвер, який, як стверджує Джармуш, “вміє мовчати та слухати”. Його мовчання в “Патерсоні” дуже глибоке — і від нього неможливо відвести погляд.
