“`html 
Поділитися
13 листопада на екрани України виходить кінострічка “Чорне пірʼя”, яку величають найвидатнішою працею Бенедикта Камбербетча. Спеціально для vogue.ua з британським актором провела бесіду кінокритикиня Єлизавета Сушко.
Ми зустрічаємо Камбербетча у лютому на Берлінському кінофесті, де відбувся показ фільму “Чорне пірʼя”. Радісний та енергійний після прем’єри свого фільму (актор також виступив у ролі продюсера), Бенедикт Камбербетч входить до приміщення — і миттєво займає весь простір. Впродовж наступних пів години він ділиться з репортерами своїм захопленням воронами, яких вважає дуже "прекрасними птахами" й які з’являються в картині, про те, як на його вибір персонажів вплинула компанія Marvel, та чому саме фільм “Чорне пірʼя” так його зачепив, що він дав згоду працювати з режисером-початківцем.
Реклама.
Двічі номінований на премію “Оскар”, Камбербетч відомий перш за все роллю Шерлока в однойменному серіалі BBC 2010 року. Вже у 2013-му спільно з другом Адамом Аклендом він започаткував особисту продюсерську компанію SunnyMarch і з тих пір частенько знімається в незалежних проєктах, поєднуючи їх з великобюджетними кінострічками Marvel, серед яких його провідна роль у “Докторі Стренджі”. Актор зауважує, що комбінує акторство та продюсування з двох підстав. По-перше, йому нечасто пропонують цікаві ролі-випробування, адже останнім часом його асоціюють із Marvel. По-друге, він може використовувати свою популярність, щоб створювати історії, на фінансування яких режисерам-дебютантам важко знайти кошти.
Кінофільм “Чорне пір’я” — екранізація дебютного роману англійського прозаїка Макса Портера, в який з першого знайомства закохалися і майбутній режисер фільму Ділан Саузерн, і сам Камбербетч. Як і оригінальний твір, кінофільм фокусується на темі переживання смутку. Персонаж Камбербетча — художник коміксів. Він несподівано втрачає дружину та сам виховує двох синів, що дається йому нелегко. Через муки втрати головний герой відривається від дійсності — і починає бачити величезного крука, темного монстра, що начебто зійшов з його малюнків. Мара переслідує всю родину, але незабаром виявиться: вірогідно, саме цей темний гість допоможе їм віднайти шлях до нового буття.
Ця тема відгукується у фільмографії Камбербетча. Він і сам визнає, що теми втрати, віку та родини — особисто значущі для нього. “Наша компанія — це родинний бізнес: ми з партнерами по продакшену маємо по троє дітей кожен, — розповідає актор. — Гадаю, у цьому щось є. Дух часу так само впливає на наш вибір історій, як середовище і спадок, який ми передаємо нашим дітям. Тому нас цікавлять теми наслідків суспільних змін, політика упереджень, "швидка культура", страх перед смертю або, навпаки, захоплення довголіттям”.
“Чорне пір’я” могло стати акторським випробуванням, але, як виявилося, Камбербетча не страшать ані складнощі працювати з дітьми, які не є професійними акторами, ані інші партнери — ворони.
Один з найбільш виразних образів фільму — Крук як уособлення Смутку. Його зіграв справжній актор, який використав своє тіло і пластику, щоб втілити образ великого птаха. Камбербетч зазначив, що відігравати складні емоційні епізоди в парі з двометровим вороном було досить дивно.
“Проте такого живого контакту, як з актором, котрий розуміє твою мову, ти не відчуєш з цифровою копією, як-от CGI. Бо це живі відносини, і вони дуже швидко виникли між нами за декілька зустрічей. Партнер створив для мене ідеальні умови для роботи просто своєю присутністю, у всій своїй красі, граючи зі мною у співпраці”, — із захопленням розповів Бенедикт Камбербетч.
І хоч одна з тем кінофільму — острах самоти, старіння чи смерті, сам актор стверджує, що не має подібних фобій, а до тями після тривалих знімань його приводять процедури краси, серед яких і спа, і масаж обличчя. “Я не дуже добре пам’ятаю початок власної кар’єри, але думаю, що мені завжди виходило розділяти час для праці та час для себе. Та певні м’язи, які ти розвиваєш для ролі, можуть безсумнівно впливати на твою поведінку в інший час. Я, мабуть, уже розповідав, як моя мама завжди знала, коли я грав Шерлока, тому що я приходив додому набагато спокійнішим”, — зауважує актор.
Саме завдяки цьому вмінню Камбербетчу вдалося поринути у життя власного персонажа, який проходить етап печалі, поступово шукаючи з нього вихід. Актор переконаний, що “в ту мить, коли ти намагаєшся видавити сльози, це насправді не працює. Тому ти повинен просто увірувати, що це справді відбувається”. До того ж емоційність не є властивою британцям: герой Камбербетча вважає, що емоції не варто показувати дітям. За словами актора, цей персонаж — дуже типовий представник середнього віку північного Лондона, стриманий і закритий, і він добре знає це оточення.
Незважаючи на морок горя, Камбербетч не вважає, що кінострічка “Чорне пір’я” — оповідь про смерть. Для нього це фільм про життя, в якому не існує сценарію, який оминає кінець. Як і круки, котрих часто пов’язують в міфології та звичаях зі смертю, Бенедикт вбачає у цих птахах щось світле і незвичайне.
“Коли ми працювали на знімальному майданчику з круками, я часто помічав той яскравий блакитний відблиск на задній стороні їхнього пір’я. Я міркую про те, наскільки вони вражаючі, і про дивовижні факти про ворон, які ми щодня фіксували у графіках. Один з них полягав у тому, що ворони можуть зберігати міжпоколінну злостивість. Отже, якщо ви образили крука, вас може раптом атакувати птах, котрого ви ніколи раніше не зустрічали, — і це може бути онук чи онучка. Неймовірні птахи, згодні, є у цьому щось філософське”.
Фільм “Чорне пірʼя” є можливість переглянути в українському прокаті з 13 листопада
“`
