У Національному художньому музеї України зараз триває виставковий проект під назвою «Спеціальний фонд. Нові дослідження», який триватиме до кінця серпня. Ця ініціатива має на меті повернути втрачені та приховані твори мистецтва для українського народу.
Спеціальний фонд складається з колекції творів мистецтва, зібраних між 1937 і 1939 роками. Для цієї ініціативи до Національного художнього музею України (тоді відомого як Державний український музей) було передано твори мистецтва з таких міст, як Полтава, Харків, Одеса та Київ, які вважалися «ворогами народу». Ці твори були позначені як «формалізм», що робило їх невиставковими та офіційно неіснуючими в радянських рамках, де вважався прийнятним лише соціалістичний реалізм.
Реклама.
Твори мистецтва, як і їхні творці, пережили трагічні обставини. Митців звинуватили у націоналістичній діяльності, позбавили засобів до існування, стратили, а їхні творіння були приречені на знищення. Цікаво, що Друга світова війна ненавмисно сприяла збереженню цих творів. Вона змістила фокус пріоритетів влади, що призвело до евакуації творів мистецтва до Уфи (Росія). Твори, що повернулися звідси, зрештою знайшли своє місце в наративі українського мистецтва 20-го століття.
Перша виставка, присвячена спеціальному фонду, відбулася у 1998 році. До цієї теми поверталися у 2015 та 2016 роках, а нинішній проєкт став кульмінацією цих дискусій. Юлія Литвинець, куратор виставки та генеральний директор НХМУ, наголошує, що організація нинішньої виставки відображає нові методології дослідження цієї теми. Раніше твори мистецтва класифікувалися за такими темами, як повстання та революції, сільське господарство та зображення жінок; тепер вони представлені через художні зв'язки.
Перша зала присвячена Асоціації революційних художників України (АРМУ), що складається переважно з бойчукістів. Друга зала присвячена Асоціації сучасних художників України (АСМУ) на чолі з Віктором Пальмовим, а в третій залі представлені роботи членів Асоціації художників Червоної України (АХКУ), зокрема таких діячів, як Федір Кричевський, Михайло Жук та Григорій Світлицький.
У рамках виставки «Спеціальний фонд. Нові дослідження» вперше представлено публіці кілька раніше невідомих картин. Ці полотна зберігалися в рулонах, що вимагало не лише дослідження, а й ретельної реставрації. Примітно, що однією з цих робіт є «Робітники. Ті, хто будує» Абрама Черкаського. Художник був учнем Олександра Мурашка та Миколи Пимоненка, а також був пов’язаний з АРМУ. У цій роботі, як і в його роботі «Обід у полі біля трактора», очевидна панівна тема тієї епохи — уславлення праці.
Крім того, представлена картина «Ватаг» Григорія Комара. Він був пов'язаний як з АРМУ, так і з АКХСУ, а в 1930-х роках був змушений тікати через репресії. На творі зображено лідера, який керує озброєним натовпом, тримаючи червоний прапор — символ революції та соціалізму. Індустріальний фон, жести, типові для радянського мистецтва, та сам стиль виконання спочатку відповідають естетиці соціалістичного реалізму.
Також вперше представлена робота бойчукістки Оксани Павленко «П’ятирічний план». Чітко розміщене гасло гласить: «Творчий ентузіазм мільйонів для виконання другої п’ятирічної програми». Примусова індустріалізація мала глибокий вплив на Україну, де політика більшовиків штучно спричинила голод. Примітно, що Голодомор стався у 1932-1933 роках, що збіглося з початком другої п’ятирічної програми у 1933 році. На картині немає жодних ознак втрат.
Источник
