Хто може забути 1988 рік, коли незліченну кількість глядачів захопила чарівна мелодія з бразильського телесеріалу «Рабиня Ізаура»? Ця пісня, якою відкривався кожен епізод пронизливої історії про прекрасну рабиню, стала значним культурним явищем, передає Ukr.Media .
Кожен намагався підспівувати, хоча мало хто зрозумів слова. «Газун гарунге», «гандіру гарунге», «азугу гарунге» – ці звуки чули та імітували багато у свій власний унікальний спосіб. Але що насправді передає культовий вступ?
Творцем цієї мелодії є видатний бразильський композитор і вокаліст Дорівал Каіммі. Його творчий шлях тривав понад 70 років, і серед багатьох його композицій пісня «Retirantes» («Відставники») посідає чільне місце як основа для вступу до «Rabini Isaura».
У 1946 році Каїммі написав «Retirantes» для театральної адаптації роману «Нескінченні землі» відомого бразильського письменника Жорже Амаду. У пісні розповідається про складне життя мігрантів (часто нащадків африканських рабів), які змушені покинути висохлі райони північно-східної Бразилії в пошуках кращого існування.
Примітно, що в оригінальній версії «Retirantes» є пронизлива лірика португальською мовою, яка виражає страждання та горе пригноблених людей: «Життя чорношкірої людини важке, у цьому немає жодних сумнівів… Я волів би померти вночі, під батогом, ніж покинути вас…» Ці рядки висвітлюють трагічний досвід нащадків рабів та іммігрантів.
Однак у телевізійній екранізації серіалу замість глибокої лірики лунають ті ж загадкові звуки, які назавжди закарбовуються в пам’яті глядачів: «Унгазун гарунге, замбеле гарунге…»
Цікаво, що ці вокалізації не несуть конкретного значення. Вони утворюють ритмічну послідовність звуків, яка наслідує фонетику західноафриканських діалектів. Фахівці припускають, що ці «слова» створюють атмосферу «африканського» хору, але залишаються художнім елементом, позбавленим лексичного значення. Вони точно не повторюють жодну конкретну мову, хоча мають певну схожість із звуками африканських мов, таких як йоруба чи зулу.
Ця техніка сприяла створенню екзотичної атмосфери, яка непомітно доповнювала теми серіалу про рабство та служила нагадуванням про африканську спадщину багатьох бразильців.
Незважаючи на це, початкова тема стала невід’ємною складовою культурного феномену, пов’язаного з «Рабіні Ізаурою», і продовжує викликати ностальгію серед тих, хто пережив його перший показ. Хоча слова залишаються просто вокалізацією без сенсу, їхня мелодійність і емоційна глибина забезпечили їм міцну спадщину в історії телебачення та в серцях мільйонів глядачів.
Джерело: ukr.media
