28 лютого та 1 березня у Театрі Франка відбудеться одна з найочікуваніших прем’єр сезону: режисер Іван Уривський покаже «Макбета». Vogue.ua пропонує зазирнути за лаштунки
«Макбет вийшов із настроїв нашого теперішнього часу. Ця п’єса є важливою сьогодні — для мене, театру та глядачів, оскільки вона розкриває численні особисті та політичні аспекти. Насправді ця розповідь актуальна для будь-якої нації, у будь-яку епоху». 34-річний Іван Уривський, який створив такі театральні сенсації, як «Конотопська відьма», «Калігула», «Поміщик», «Марія Стюарт» і відомий передусім своїми постановками української класики, вперше у своїй кар’єрі береться за Шекспіра.
Проте Уривський, здається, не злякався виклику екранізації однієї з найвідоміших і «найтемніших» трагедій Шекспіра. Насолоджуючись кавою в прилеглому до Театру Франка парку після чотиригодинної репетиції, він зізнається, що він і команда «досліджують, отримують від репетицій величезну радість», і що для нього цей «процес створення вистави» має більше значення, ніж сама прем’єра. Ажіотаж навколо імені Уривського та його постановок, який посилюється другий рік поспіль, знову зріс із «Макбетом»: квитки на виставу з’явилися вранці 28 січня та були розкуплені лише за 30 хвилин. Наразі квитків на «Макбет» немає щонайбільше до квітня.
«Макбет» оповідає про шотландського лорда та доблесного полководця, натхненний історичним королем Макбетом. У перекладі Шекспіра Макбет, спонуканий пророцтвом трьох відьом, які передвіщають його сходження на трон, стає жертвою власних амбіцій, убиває короля Дункана, зраджує своїх найближчих супутників і, зрештою, впадає в божевілля. Написана в 1623 році, ця трагедія, що обертається навколо влади та зради, прикрашає театральні сцени по всьому світу вже понад чотири століття та часто екранізується. Лише за останні 70 років такі культові актори, як Орсон Уеллс, Ієн Маккеллен, Майкл Фассбендер і Дензел Вашингтон, зобразили Макбета на екрані.
Український філософ і письменник Володимир Єрмоленко у своєму подкасті характеризує «Макбета» як одну з «найбездоганніших п’єс про виникнення тиранії». Уривський резонує з цим почуттям, описуючи «Макбета» як «похмуру, майже трилерну оповідь», яка ілюструє, як героїчна постать може перетворитися на чудовисько, особливо під впливом свого оточення. «У «Калігулі» ми є свідками тирана, який уже сформувався, тоді як тут ми спостерігаємо сам генезис його тиранії. Я вірю, що Макбет живе в кожному з нас: ми всі перебуваємо під впливом інших, громадського сприйняття, суспільного тиску. Давайте поміркуємо, куди це може привести нас у п’єсі».
На репетиціях, які розпочалися на початку січня, Уривський разом з акторами заглиблюється в те, що інфернал означає сьогодні в житті людини, а також різні форми демонів і відьом, які можуть приймати в цифровому суспільстві. Основна подія, яка є рушійною силою оповіді у творі Шекспіра, відбувається майже відразу: Макбет і його супутник, воєначальник Банко, повертаючись із переможної битви, стикаються з трьома відьмами, які передрікають, що Макбет стане королем. Це пророцтво стає для нього нав’язливою ідеєю, оскільки думки про владу поглинають його і поступово доводять до божевілля.
Источник
