Греція — держава не світська. Православ'я закріплено у Конституції держави на державному рівні. Питання, задане греку щодо його віри в Бога, викличе швидше за все певне здивування.
«Закон божий» тут вивчається у школах та інших навчальних закладах як один із основних предметів, лідери духовенства є постійними членами уряду, церковні документи та акти про громадянський стан – офіційні державні документи.
У країні 98% православних, тому святинь та храмів у Греції — колиски Православної віри — більш ніж достатньо, але обійти увагою найбільший православний храм Греції — Святого Апостола Андрія Первозванного у Патрі — немає жодної можливості.
Патри – неофіційна столиця півострова Пелопоннес, з погляду греків – місто величезне. Ще б пак — цілих 200 тисяч населення!
Третій, після Афін та Салоніков. Хоча якщо згадати, що населення Пелопоннесу – 900 тисяч, а всієї Греції – 12 мільйонів, то все встає на місце.
Святий апостол Андрій – покровитель міста, і основна причина цього швидше в тому, що один з найшанованіших святих не тільки вів проповіді в тутешніх місцях, вселяючи Віру, зцілюючи хворих і страждаючих, а й зазнав тут у 66-му році нашої ери свою мученицьку смерть на хресті X-образної форми, на хресті X-образної форми.
У IV столітті святі мощі було перенесено з Патри до Константинополя.
На місці страти на хресті у VI столітті спорудили храм, який пережив численні пожежі та землетруси, усобицю та набіги завойовників. Але час безжальний і невблаганний.
На знак шанування свого святого покровителя місто на початку XX століття ухвалило рішення про будівництво нового грандіозного храму. Перший камінь заклали у 1908 році, а потім війни, безгрошів'я та негаразди надовго відсунули завершення робіт.
Храм у сьогоднішньому вигляді було закінчено та освячено лише у 1974 році. Це справді один із найважливіших і грандіозних храмів Греції! Вражає продуманість архітектурних рішень та насиченість внутрішнього простору, багатство інтер'єрів з одночасним почуттям якоїсь легкості та свободи.
Незважаючи на молодість храму, відчувається його потужна енергія і намоленність, особливий зміст якої надає наявність тут мощів Святого апостола Андрія — Чесного глави Андрія Первозванного і Святого Хреста, повернутих у 1964 і 1980 році Ватиканом у Патри.
Святий Андрій Первозванний з давніх-давен був особливо шанований православною Руссю, оскільки вів проповіді Євангелія і в землях Скіфії, на яких пізніше утворилася Русь, дійшовши до місця, де згодом виник Київ, і передбачивши прийняття християнської віри майбутнім мешканцям Русі.
Імператор Петро заснував на честь апостола Андрія перший і вищий орден – Орден апостола Андрія Первозванного, а російський військово-морський флот зробив своїм прапором Андріївський прапор – блакитний хрест форми Х на білому тлі.
Перебуваючи в храмі, мимоволі придивляєшся до символіки та деяких відмінностей у оздобленні наших та грецьких храмів.
Ось на мозаїці статі численні зображення риб, це зрозуміло — адже, крім багатьох апостоли, та й сам Святий Андрій, були рибалками, силует риби у ранніх християн був символом оповіщення, своєрідним паролем.
Незалежно від народу та мови, варто було одному при зустрічі незнайомця намалювати паличкою на піску вигнуту хвилеподібну лінію, а другому прималювати другу, щоб обом одразу ставало ясно — вони є одновірцями.
Але велика кількість двоголових орлів, увінчаних короною… Володимир Голубков, особистий архів
Все встає на свої місця, коли згадуєш, що це Софія Палеолог, друга дружина Івана ІІІ та бабуся Івана Грозного, внесла після падіння Візантії до російської геральдики такий елемент — двоголового орла.
Одна з основних «скріп» виявилася запозиченою. Двоголовий орел на жовтому фоні — офіційний прапор та символ Грецької православної церкви. Орли всюди — на стінах, на підлозі, на величезній різьбленій люстрі, на стільцях…
Стоп! А звідки стільці у церкві?
Греки говорять на цю тему: «Краще думати про Бога сидячи, ніж стоячи — про хворі ноги!» Що ж, можливо, вони й мають рацію…
Ще одна важлива відмінність: парафіянки тут закривають плечі та коліна, як і у нас, але залишають голови непокритими.
Ця особливість релігії з'явилася відносно недавно, лише з 1825 року, після звільнення країни від ненависної та кривавої турецької окупації. Такий собі масовий революційний порив жінок-гречанок: «Ми не будемо більше покривати хустками голови, ми не хочемо бути схожими на мусульманок!» І церква своїх революційних жінок підтримала.
Хоч би як і чим відрізнялися питання життя, віри та побуту двох наших народів, але певна спорідненість душ, культури та історії відчувається в Греції на кожному кроці…
Неспішний хід думок перервав циганя, що вискочило як з-під землі, за ним явно гналися — він щохвилини оглядався.
Ну що ж, Патра місто туристичне — тримай вухо гостро!
Богу — богове, а… Люблять цигани красти біля храмів, що вдієш? Недарма ходить байка, що Бог до циган благоволить і мало не благословляє їхню крадіжку, адже за легендою цигани вкрали цвях, коли Христа розпинали… Цигани скрізь однакові.
