Коли ми дивимося на зоряне небо, нас охоплює почуття подиву і навіть трохи дивності: як ми тут опинилися? Чи є наша планета значною порівняно з неосяжним космосом? Такі роздуми часто змушують нас почуватися незначними. Однак, спробуймо осягнути справжню грандіозність нашого оточення, як повідомляє Ukr.Media.
Від Землі до Сонця
Уявіть нашу планету як м'яч для пінг-понгу. Сонце поруч із ним нагадує великий грейпфрут, розташований на відстані 15 метрів — приблизно з квартиру або басейн. Місяць, що обертається навколо Землі, схожий на крихітне макове зернятко, що обертається на відстані 40 сантиметрів від м'яча. Найбільша планета, Юпітер, має форму вишні та розташована на відстані 80 метрів від нашого «Сонця». І це лише початок дослідження!
Усі планети, астероїди та комети разом утворюють Сонячну систему — наш «двір» у космосі. Далеко за Нептуном лежить пояс Койпера, заповнений численними дрібними крижаними тілами (включаючи Плутон). Ще далі, на думку вчених, лежить величезна «хмара» льоду, відома як хмара Оорта. Відстані в цьому регіоні настільки величезні, що навіть світлу, яке рухається з величезною швидкістю, потрібен цілий рік, щоб подолати їх! Для контексту: світло долає шлях від Сонця до Землі всього за 8 хвилин.
Як працює Сонце
Планети та Плутон обертаються навколо Сонця, але гравітаційне тяжіння Сонця поширюється ще далі. Його сила настільки сильна, що навіть далекі комети час від часу повертаються до нього — завдяки гравітаційному тяжінню (це явище виникає, коли більші об'єкти «тягнуть» до себе менші, подібно до магніту).
Як вимірювати відстані в просторі
Відстані можна вимірювати не лише в кілометрах, але й у часі, який потрібен світлу, щоб подолати шлях від однієї точки до іншої. Наприклад, світло досягає нас трохи більше ніж за секунду від Місяця, а від Сонця – за 8 хвилин. Для найвіддаленіших куточків Сонячної системи це може зайняти дні або навіть місяці. Світлу потрібно понад 4 роки, щоб досягти найближчої зірки (Проксима Центавра)! Іншими словами, якщо ви ввімкнете потужний ліхтарик на Землі, його промінь досягне цієї зірки лише за 4 роки.
Ще один цікавий момент: коли ми спостерігаємо далекі зірки, ми бачимо їх такими, якими вони були в минулому. Зірка може вже не існувати, але її світло продовжує рухатися до нас.
Сонячна система — це лише частина галактики
Наша Сонячна система розташована в галактиці, відомій як Чумацький Шлях. Уявіть собі велику тарілку або блюдо, що містить мільярди зірок, включаючи наше Сонце. Світлу потрібно понад 100 000 років, щоб пройти шлях з одного боку цієї «тарілки» на протилежний! Наше Сонце розташоване ближче до краю цієї галактики, а не до її центру.
Що чекає попереду?
Чумацький Шлях — це лише одна галактика серед незліченних мільярдів у Всесвіті. Найближча до нас значна галактика — Андромеда. Вона настільки віддалена, що світлу від неї потрібно два з половиною мільйони років, щоб дійти до нас! Тож, коли наші предки-люди тільки починали ходити по Землі, світло від Андромеди вже було на шляху до нас.
Якщо уявити наш Чумацький Шлях як монету, Андромеда була б ще однією монетою, розташованою за кілька метрів від нас. Між ними майже нічого немає — лише порожнеча.
Наскільки величезний Всесвіт?
Галактики у Всесвіті об'єднуються в «міста», відомі як скупчення. Ці «міста» потім утворюють «країни», які називаються надскупченнями. Між ними існують величезні порожні області. За оцінками, Всесвіт має діаметр понад 93 мільярди світлових років і містить до двох трильйонів галактик. Ці цифри настільки колосальні, що їх важко повністю осягнути.
Чому це важливо?
Часом, коли ми почуваємося пригніченими або стикаємося з труднощами, споглядання неосяжного Всесвіту може допомогти нам побачити речі з нової точки зору. Ми всі населяємо маленьку планету, що обертається навколо зірки, у величезній галактиці. Ця думка може бути трохи лякаючою, але вона також посилює відчуття того, що наш світ є надзвичайним. Крім того, знання про космос розпалюють цікавість і вселяють бажання дізнаватися більше.
Як людство це відкрило?
У минулому люди вимірювали довжину тіней на Землі, щоб визначити розмір нашої планети. Пізніше вони розробили методи визначення відстаней до Місяця та зірок. Наприклад, вони спостерігали, як змінюється положення зірки, якщо дивитися на неї з різних місць — явище, відоме як паралакс. Щоб виміряти відстані до галактик, вони використовували зірки, яскравість яких була вже відома — подібно до використання звичайного ліхтарика в темряві.
Сьогодні ми багато чим завдячуємо незліченним поколінням, які зробили свій внесок у наше розуміння цього дивовижного, різноманітного та безкрайнього Всесвіту. Однак найважливіший висновок — пам’ятати, що наш дім на Землі унікальний і надзвичайно цінний.
Джерело: ukr.media
