< img src = "/img/article/7074/78_news_big-V1742218371.Webp" Alt = "Бочина Ірина Бондар: перемога у росіянок у фіналі. Фото: FB Асоціація спортивної боротьби України < p > В Албанії Ірина Бондар тріумфувала над росіянкою Аміною Танделовою у фіналі Чемпіонату Європи в вільна боротьба. < p > Три роки поспіль Ірина не має собі рівних у ваговій категорії 62 кг. Вона здобуває перемоги не лише в Європі, а й на світовій арені. Ірина Бондар поділилася з кореспондентом коротко про своє мислення, яке привело до переможного фіналу, наголосивши на необхідності перемагати будь-кого. < h2 > Подарунок на день народження < P >< Strong > – Ірино, ви вже втретє стали чемпіонкою Європи з вільної боротьби серед молоді. Що для вас означає ця перемога? < p >– Ця перемога свідчить про те, що Україна залишається незламною нацією. Я перемагав протягом трьох років, і я радий отримати титул на чемпіонаті Європи. < p > На цьому чемпіонаті мені було всього 19 років, і я мав сильне бажання перемогти і зробити подарунок. І я цього досяг. Однак відчуття перемоги на моєму першому чемпіонаті було для мене важливіше. Друга і третя перемоги здалися дещо знайомими. Цікаво, що я ще не усвідомив реальність триразового чемпіона Європи. < p >< strong >– Як ви відчували перемогу над росіянином у фіналі? < p >– Звичайно, було чудово. Я ніколи раніше не стикався з цим російським спортсменом. Однак я знав, що вона вже виявляла ознаки страху перед нашим матчем. Так, приємно перемогти росіян у фіналі; перемагати у них завжди приємно. < p > Зараз росіяни опинилися як нація без прапора, гімну та ідентичності… Вони, за описом, «сірі мишки». Вони нічим не володіють; просто країна під білим прапором. Я часто змагаюся з ними. Навіть на цьому чемпіонаті мій перший поєдинок був проти представника Білорусі, а у фіналі мені протистояв росіянин. < p >< strong >– Що допомогло вам морально підготуватися до фіналу? < p >– Перед фіналом важливо налаштуватися на запеклу боротьбу. Це фінал, і незалежно від того, ти вже на п'єдесталі – чи перший, чи другий. Якщо ваша мета – золото, ви повинні боротися за цю медаль. Оскільки я вже був дворазовим чемпіоном U-23, мене не цікавили бронза чи срібло; Я націлився виключно на золото. < p >< strong >– Які у вас плани на майбутнє? < p >– Тренуватися. На черзі дорослий чемпіонат Європи в Братиславі. Це моя поточна мета. < p >< img style = "Відображення: блок; поле ліворуч: автоматично; поле праворуч: автоматично;" SRC = "/IMG/Forall/U/186/8/8/Bodnar2.jpg" Alt = "Перемога над росіянами у фіналі - це особливо приємно. Фото: FB Асоціація спортивної боротьби України" > < P style = "text-align: center! Важно; font-size: 14px" > Перемога над росіянами у фіналі. Фото: ФБ Асоціації спортивної боротьби України < h2 > Особливо корисно вигравати проти хлопців < p >< strong >– Що для вас означає вільна боротьба? < p >– Свій шлях у вільну боротьбу я почав у 12 років. До нас у школу прийшов тренер і запросив нас подивитися на заняття з вільної боротьби. Спочатку я спостерігав, але не був захоплений. Згодом мені стало нудно вдома і захотілося зайнятися чимось активним, тому я повернувся. Я почав займатися боротьбою, відточувати свою майстерність, здобувати перемоги. І я почав перемагати. Особливо проти хлопців. < p >< strong >– Як щодо змагальної боротьби, яка захопила ваше серце настільки, щоб присвятити себе цьому виду спорту? < P >– До шостого класу я був відмінником у школі. Потім зайнявся боротьбою. Чесно кажучи, у мене не було багато варіантів. Я з тих людей, які повністю віддані вибору. Я зацікавився цим видом спорту. Звичайно, програш у змаганнях може бути невтішним, але перемога викликає прилив адреналіну, який змушує бажати більшого. < p >< strong >– Коли ви зрозуміли, що хочете серйозно займатися боротьбою? < p >– Можливо, після 23 років, у 2019 році. Після перемоги на турнірі я зрозумів, що це «мій шлях». < p >< strong >– Хто вас надихнув? Чи є у вас кумири у боротьбі? < p >– Моєю найбільшою підтримкою є мій тренер Майкл Кріст. Без нього цих медалей не було б. Це впевненість. Він завжди був поруч зі мною, вірив у мене та підбадьорював словами «ти можеш». Якщо хтось вірить у вас, ви також повинні вірити в себе. Все залежить від вас. Основна підтримка – від мого тренера та батьків. < h2 > Баку був моїм улюбленим < p >< strong >– Чим ви займаєтесь у своєму житті, крім спорту? < p >– У вільний від тренувань час я люблю прогулянки на вихідних. Що стосується інших справ, то в мене не так багато часу. У нас є дві тренування щодня, і між ними дуже важливо відновлюватися. Але я люблю читати книжки; як тільки я починаю читати книгу, я повністю захоплююся. < p >< strong >– Яким був би ваш ідеальний відпочинок? < p >– Я люблю море. Моя улюблена пора року – весна, тому що мій день народження навесні. Я також люблю літо, тому що воно тепло, і вам не потрібно багато пакувати. < p >< strong >– Яка кухня вам подобається? У вас є улюблена страва? < p >– Мені подобаються млинці на сметані, особливо домашні з сирною начинкою, заправлені холодним молоком. Це моя улюблена страва. Я також люблю манну кашу. Для мене прості страви найкращі. Після зважування це саме те, що мені потрібно! < p >< strong >– Як спортсмен ви бачили багато країн і міст. Які з них вам сподобалися найбільше і чому? < p >– Є багато країн, які я ще не відвідав. Однак мені дуже сподобався час, проведений в Америці, і я вважаю Баку в Азербайджані чудовим. Італія також була чудовою. Але моїм фаворитом залишається Баку.
Источник: kp.ua