< img src = "/img/article/7150/61_news_big-V1753704977.Webp" Alt = "Фіналістка юніорського Вімблдону Софія Бєлінська: Я хочу стати першою ракеткою світу" > Фото: FB Федерація тенісу України < p >Софія Бєлінська вже вписала своє ім'я в аннали історії українського тенісу. Усього у 14 років вона стала першою українкою, яка вийшла у фінал юніорського Вімблдону. Юна спортсменка успішно подолала суперниць з різних куточків світу та дійшла до фіналу. У напруженому фінальному матчі (Софія виграла перший сет і випередила його з рахунком 5:3 у другому) вона зрештою поступилася японці Сакіно Міядзаві. ~< p > Зліт наших молодих талантів до таких висот свідчить про те, що український жіночий теніс не лише має зоряне сьогодення, а й має багатообіцяюче майбутнє. Софія Белінська відіграє значну роль у цьому майбутньому.
У щільному графіку спортсменки досить складно знайти «вікно»: вона тренується по 8 годин щодня, постійно подорожуючи з турніру на турнір, з континенту на континент. Тим не менш, журналістці ненадовго вдалося зв’язатися з висхідною зіркою.
~ ~< h2 > У фіналі я хотів насолодитися моментом
– Софіє, ви досягли історичної віхи – ви перша представниця України, яка вийшла у фінал юніорського Вімблдону. Що для вас означає це досягнення?
Це величезна честь і джерело гордості; це відображає багаторічну відданість, а також непохитну підтримку моєї родини та команди. Я сподіваюся, що це досягнення послужить мотивацією для інших українських гравців повірити в себе.
– Які були ваші думки та почуття, коли ви підходили до корту для фінального поєдинку?
~> 62 > 62 ~ 62< p > – Я вийшов з сильним бажанням перемогти. Я усвідомлював, що мене чекає серйозний матч. Я також прагнув насолодитися моментом і показати найкращий результат.
– Чого, на вашу думку, бракувало у вашому матчі проти японського гравця?
> 62 > 62< P >– Можливо, трохи більше досвіду в таких вирішальних матчах. Були моменти, коли я не міг скористатися можливостями, що мені надавалися. Це служить для мене цінним уроком.
– Як вам сподобався юніорський Вімблдон? Ви берете участь вперше?
0 > 62 > 62 ~ 62< p >– Так, це був мій перший Вімблдон. Я надзвичайно вдячний за можливість змагатися там. Атмосфера, організація та рівень змагань сприяли незабутньому досвіду. Сподіваюся, це не мій останній Вімблдон.
– Як думаєте, чи тепер на вашу гру буде більше уваги?
>
– Найімовірніше. Однак я намагаюся залишатися зосередженим і концентруватися на своїй роботі. Головне — продовжувати досягати результатів і прогресувати у своєму виді спорту.
– Кому ви присвячуєте це досягнення?
~ > 62 > 62 ~ 62< p >– Звичайно, моїй родині, тренерам і всім, хто мене підтримує. Без них я б не досяг цієї віхи і не зміг би впоратися. Я вдячний за їхню присутність. Я також хочу присвятити цю перемогу двом дуже важливим постатям у моєму житті, яких, на жаль, вже немає з нами – моєму тренеру Валерію Васильовичу Подлужному та моєму дідусеві. ~< p >– Які цілі ви ставите перед собою на майбутнє? > 62 > 62 > 62< p >– Досягати стабільних результатів на професійному рівні, розвивати свої навички та, звичайно ж, регулярно кваліфікуватися до основної сітки турнірів Великого шолома. ~< p > < img style = "Display: Block; Margin-Left: Auto; Margin-Right: Auto;" SRC = "/IMG/Forall/U/186/86/8/Belinskaya111.jpg" Alt = "Трофей першого знаку - приз за гру у фіналі Вімблдону Софія вже має. Фото: FB Федерація тенісу України" > ~ < P style = "text-align: center! Important; font-size: 14px" > Трофей першого знаку – приз за участь у фіналі Вімблдону вже у Софії. Фото: FB Федерація тенісу України
Теніс – це сімейна справа
– Як розпочався ваш шлях у тенісі? Я так розумію, вам не довелося робити особливого вибору, враховуючи, що ви походите з родини професійних тенісистів?
> 62 > 62 ~ 62< p >– Теніс – невід’ємна частина нашої родини. Я граю на корті з дитинства, спостерігаючи за грою свого брата. В’ячеслав, який на 8 років старший за мене, – професійний тенісист і виступає за збірну України. Він завжди був для мене великим натхненням.
Мій головний тренер, як зараз, так і з ранніх років, — це моя мама Ольга. Вона тренер юніорської збірної України з тенісу, майстер спорту України та заслужений тренер України. Без неї я б не змагався на тому рівні, на якому я є сьогодні.
Таким чином, вибір тенісу був для мене логічним рішенням.
– Чи можете ви описати ваші тренінги? Скільки вони тривають і що вони включають?
– В середньому мої тренування тривають від 6 до 8 годин на день. Ми зосереджуємося на техніці, тактиці, фізичній підготовці та різних комбінаціях. Все це надзвичайно важливо, разом із додатковими заняттями з розтяжки.
– З таким режимом у вас також має бути особливий підхід до харчування?
> 62 > 62 ~ 62< P >– Звичайно, це частина процесу. По-перше, це відповідає рекомендаціям дієтологів. По-друге, дотримання правильного режиму харчування є важливим.
– Для звичайної людини такий режим може здатися неймовірно нудним! А як щодо світських прогулянок, шопінгу з друзями, вечорів кіно та простих прогулянок? Хіба ви ніколи не відчуваєте бажання вирватися зі своєї рутини?
> 62 > 62 > 62 ~ 62< p >– Інколи, дуже рідко, мені спадають на думку такі думки. Однак я усвідомлюю, що цей шлях я обрав сам. Я обрав теніс. Я обрав подорож до своєї мрії, і щоб її досягти, я маю працювати над собою щодня. Це мій шлях. Тож як мені впоратися? Я не надто зациклююся на цьому. < P >< Strong >– Що ще вас надихає в житті, окрім тенісу?
Источник: kp.ua
