Пілот F-4 Олександр Бондарев: З дитинства мріяв бути схожим на блискавку тачок Маквіна

< img src = "/img/article/7156/87_news_big-V1754652528.Webp" Alt = "пілот F-4 Олександр Бондарев: З дитинства він прагнув бути схожим на Блискавку МакКвін" Ta " Фото: особиста колекція Олександра Бондарева 16-річний Олександр Бондарев — видатна фігура на автомобільній сцені нашої країни. Він здобув визнання у юному віці 7 років, коли виграв чемпіонат з картингу 2016 року, отримавши титул наймолодшого чемпіона країни. Після цього він здобув перемоги на європейських змаганнях з картингу та перейшов до складніших автомобілів та подій. На початку серпня 2025 року Олександр увійшов в історію як перший українець, який виграв гонку Формули-4, яка відбулася в Імолі, Італія. Хоча це може бути не “Формула-1”, він спортсмен із прагненнями. Це та амбіція, до якої він прагне. Юний чемпіон поділився додатковими життєвими цілями в інтерв'ю , коротко розповівши про .

У «Формулі-4» не можна ризикувати, як на зображенні

–< strng > Що означає перемога в Імолі? Це віха, вершина чи багатообіцяючий початок? 0 ~/p > > 62 > 62 ~ 62– Перемога в Імолі – це незабутній досвід, який я буду плекати вічно. Це важливий крок до моєї мрії – Формули-1. Вона продемонструвала, що я можу конкурувати з найкращими та перемагати в такій конкурентній серії, як італійська Формула-4. Це підживлює мою мотивацію продовжувати та зміцнює мою віру в те, що я на правильному шляху. –< strng > Як ви знаходите баланс на трасі між розрахованим ризиком та безрозсудністю? 0 > 62 ~ ~ ~ > 62– Цей баланс приходить з досвідом. У Формулі-4 ви не можете дозволити собі ризикувати, як це можливо в інших серіях, тому що машини важчі, а ремонт може бути дорогим. Я пильно стежу за своїми інженерами та тренерами, аналізуючи дані, щоб визначити, де я можу робити агресивні рухи, а де розсудливіше зберігати контроль. Наприклад, в Імолі я чекав ідеальної можливості для обгону, стежачи за тим, щоб не наражати себе на небезпеку. – Чи є у вас якісь талісмани чи ритуали перед гонкою? 0 ~/p >– Я завжди слухаю свою улюблену музику перед гонкою, щоб налаштуватися на потрібний лад. Я намагаюся провести кілька хвилин на самоті, щоб зібратися з думками та зосередитися на трасі. Це допомагає мені розслабитися та зосередитися. Крім того, я завжди кладу шолом з одного боку машини та сідаю в нього з іншого. –< strng > Як ви психологічно готуєтеся до перегонів? 0 ~/p > > 62 > 62 ~ 62– Я уявляю трасу в уяві, згадуючи ключові повороти та моменти. Розмови з моїм тренером корисні — вони нагадують мені про мої сильні сторони та висвітлюють області, на яких слід зосередитися. Я також намагаюся розглядати перегони як виклик, а не як джерело стресу. Така перспектива допомагає мені зберігати самовладання навіть у напружені моменти. –< strng > Які у вас стосунки з гонщиками з інших команд? 0 ~/Strong >0 ~/p > > 62 > 62– На трасі все зосереджено на змаганні. Усі прагнуть перемоги, і тут немає місця для поблажливості. Однак поза трасою ми нормально взаємодіємо. Я знайомий з багатьма гонщиками з різних команд. Іноді я обмінююся досвідом зі своїми товаришами по команді з Prema, а з іншими просто розмовляю про гонки чи життя. Дружба існує поза трасою, тоді як під час перегонів пріоритет має змагання. –< strng > Що надихнуло вас зайнятися гонками? 62 ~/P > > 62 > 62– Все почалося з мультфільму «Тачки». Коли я був малим, я дивився Блискавку МакКвіна і мріяв бути схожим на нього. У п'ять років батьки взяли мене на картинг до Києва, і коли я сів за кермо, я відчув приплив швидкості, і саме тоді я зрозумів свою пристрасть. Відтоді швидкість і гонки стали невід'ємною частиною мого життя. < img style = "Display: Block; Margin-Left: Auto; Margin-Right: Auto;" SRC = "/IMG/Forall/U/186/8/Declar Саша на подіумі у 7 років. Фото: особиста колекція Олександра Бондарєва < H2 > Після аварії у 2022 році мені зробили 10 операцій –< strng > Як ваші батьки ставляться до ризиків, пов'язаних зі швидкістю у вашій професії? 0 ~/p > ~ > 62 > 62 ~ 62– Мої батьки мене найбільше підтримують, але, звичайно, вони хвилюються. Особливо після аварії у 2022 році. Вони не мають досвіду в автоспорті — мій тато працює в будівництві, а мама — музикантка, — але вони завжди вірили в мене. Ми обговорюємо безпеку, і вони довіряють моїй команді та тренерам. Їхня підтримка вселяє в мене впевненість.

– Аварія 2022 року стала поворотним моментом у вашій кар'єрі. Як вона змінила ваш погляд на спорт і життя?

– Аварія була для мене надзвичайно складною. Я отримав важкі травми стопи, переніс десять операцій і шість місяців відновлювався. Вона навчила мене цінувати кожен день і наполегливо працювати, навіть коли здається, що все проти тебе. Я став обережнішим на трасі, але не втратив бажання перемогти. Цей досвід зробив мене сильнішим як водія, так і особистості.

–< strng > Перемога у WSK (міжнародних змаганнях з картингу) та чемпіонаті Європи – це перша перемога українського гонщика. Що для вас означають ці титули?

– Ці титули символізують гордість для мене та для України. Бути першим українцем, який виграв серію WSK Super Master та Чемпіонат Європи з картингу, — це величезна відповідальність. Я хочу продемонструвати світові, що українські пілоти можуть бути серед еліти. Ці перемоги служать доказом того, що наполеглива праця та віра в себе дають результати.

–< strng > Як на ваші амбіції вплинула Академія Williams (одна з найвідоміших команд Формули-1 у світі)? 0 ~/p > – Приєднання до Академії Williams – це монументальний крок. Для мене честь бути частиною такої легендарної команди. Вони надають мені доступ до першокласних тренерів, інженерів та симуляторів, що надзвичайно допомагає моєму розвитку. Це справді наближає мене до моїх цілей, але я усвідомлюю, що попереду ще багато роботи. Моя амбіція – стати чемпіоном світу, і Williams допомагає мені рухатися далі.

Источник: kp.ua

No votes yet.

Please wait...