Болі у спині знайомі сьогодні чи не кожному. Чим вони можуть бути викликані та як захистити свій «тил» від нападу ззаду?
Наш консультант – нейрохірург, кандидат медичних наук Андрій Ходневич .
Старіння починається з юності
Міжхребцеві диски є хрящовими пластинами, які служать нам як амортизуючий пристрій. Тільки завдяки цим «прокладкам» при стрибку, бігу чи іншому фізичному навантаженні у нас зберігається безпечна відстань між хребцями.
Стирання диска призводить до протрузії, а потім до грижі. Ця патологія з'являється, коли диск руйнується та його вміст випинається у просвіт хребетного каналу. Поступовий процес старіння міжхребцевих дисків (остеохондроз) починається тоді, коли людина закінчує рости – у середньому до 22–25 років. Але це може статися і раніше, якщо не дотримуватися запобіжних заходів. Чинниками, які провокують передчасне руйнування хребта, є:
● неправильне підняття важких речей, невідповідні фізичні навантаження;
● здійснення різких рухів, особливо на непрогріті, погано розім'яті м'язи;
● переохолодження;
● ревматизм та будь-які хронічні захворювання, що послаблюють імунітет;
● хронічні, затяжні стреси (нервово-психічна напруга призводить до м'язового спазму, що провокує патологічні зміни у хребті);
● гіподинамія;
● куріння;
● зайва вага;
● вагітність і перші 2 роки після народження дитини, коли матері доводиться часто піднімати і носити з кожним днем важкого малюка;
● тривале перебування у незручному положенні (цей пункт є актуальним для водіїв, пілотів, хірургів, стоматологів, перукарів.
Остеохондроз та його ускладнення – міжхребцеві грижі – не становлять загрози життю, але значно знижують її якість. На щастя, в більшості випадків напади болю в спині трапляються епізодично і проходять самі собою або завдяки застосуванню медикаментів. Але якщо біль триває понад 6 тижнів, то захворювання з гострого переходить у хронічне, і лікувати його буде набагато складніше, тому краще не затягувати зі зверненням до лікаря.
Коли бити на сполох?
Однак спина може хворіти не лише через утворення гриж. Є десятки інших патологій, що мають подібну клінічну картину, і розібратися, до чого може лише грамотний лікар. Терміново звертатися за медичною допомогою слід, якщо біль у спині:
● з кожним днем не стихає, а наростає;
● супроводжується підвищенням температури тіла, втратою ваги;
● віддає в руку чи ногу, а особливо в обидві ноги.
У всіх цих ситуаціях хворим, як правило, потрібна негайна хірургічна допомога. У перших двох випадках, швидше за все, доводиться мати справу із запальним процесом у хребті (спондиліт тощо). Зниження маси тіла може говорити про наявність будь-якого онкологічного захворювання (часто так проявляються пухлина легень, ураження молочної або передміхурової залози).
Але найчастіше проблема розвивається через те, що міжхребцева грижа передавила нервовий корінець або стовбур, розташований у тому чи іншому відділі хребта, що призвело до порушення іннервації та, відповідно, погіршення роботи довколишніх органів. У такій ситуації лише своєчасна операція (в ідеалі – протягом перших 6 годин після розвитку ускладнення) може уберегти людину від незворотних наслідків.
Методи лікування
Крім ретельного опитування та огляду хворого, для встановлення діагнозу лікарю потрібні результати досліджень, таких як комп'ютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ). Якщо ситуація не зовсім зрозуміла, проводиться додаткове дослідження – мієлографія (КТ із введенням в організм рентген-контрастної речовини). Також може бути проведена електродіагностика – так зване продзвонювання нервів.
У деяких клініках перед хірургічним втручанням хворому роблять спіральну комп'ютерну томографію, завдяки якій можна створити багатовимірну 2–D та 3–D моделі проблемного відділу хребта та детально розробити план майбутньої операції. Завдяки такій розвиненій діагностиці, хірурги здатні оперувати грижі через доступ всього в 1-1,5 см. Це дає не лише хороший косметичний результат, але й дозволяє зменшити крововтрату, прискорити як саму операцію, так і реабілітаційний період, знизити больовий синдром, зменшити ризик інфікування рани. А головне – таким чином вдається досягти мінімального пошкодження м'язової тканини та збереження всіх опорних структур хребта. Сама операція триває 20-30 хвилин (замість звичайних 2-3 годин), а в клініці пацієнт проводить лише дві доби. Через 10–14 днів він може повернутися до роботи, якщо вона пов'язані з сильними фізичними навантаженнями. При цьому кількість рецидивів – від 0,5 до 1%.
Але крім цієї операції, яка виконується у 90% випадків, існує і такий метод лікування гриж, як вапоризація, яка проводиться через прокол. Під місцевою анестезією в ядро міжхребцевого диска хірург вводить голку, через яку проходить світловод, що передає лазерне випромінювання або електрод, що припікає утворення. Ядро диска випаровується, а сам диск скорочується у розмірах. Другого дня хворий залишає клініку. Така методика підкуповує своєю малою травматичністю, проте вважати її альтернативою операції не можна, тому що для неї є суворі свідчення. До того ж подібний метод лікування міжхребцевих гриж підходить лише для 5% хворих. Вапоризацію має сенс проводити лише тоді, коли ядро ще не залишило диск і тільки випинається назовні, але вже здавлює нервові коріння.
Цікаво
Міфи про грижі. Небезпека грижі залежить від її розміру. Неправильно! Справа не стільки в габаритах грижі, скільки в її розташуванні і в розмірах хребетного каналу. Якщо він досить широкий (близько 25 мм), то і випинання в 10 мм буде йому дарма (у медицині це називається «німою грижею»), а у вузькому каналі і маленька грижа може наробити бід. Спосіб лікування грижі також залежить від розміру освіти. Багато людей все життя живуть з однією або декількома великими грижами у хребті, а болем у спині не страждають. Показанням для операції є лише конфлікт між грижею та нервом, який має бути підтверджений з одного боку відповідними скаргами пацієнта, а з іншого – результатами апаратних досліджень (КТ чи МРТ).
Найефективніше лікування грижі – операція. Зовсім необов'язково. Більшість гриж не потребують хірургічного втручання. З десятка хворих операція потрібна лише одному. Серед консервативних методів лікування гриж – ЛФК, рефлексо- та мануальна терапія, масаж, остеопатія, фізіопроцедури, лікувальні ванни, грязьові аплікації, гірудотерапія (лікування п'явками). Нерідко хворий потребує також психотерапевтичної допомоги.
Мануальна терапія ефективніша, ніж операція. Подібне порівняння некоректне. До кожного методу є свої показання. Допомогти людині з грижею, яка утискає нерв, можна лише оперативним і жодним іншим шляхом.
З операцією щодо грижі поспішати не варто, видалити її ніколи не пізно. Грижу дійсно можна видалити будь-якої миті, а відновити порушену нею нервову стимуляцію тканин вдається не завжди. Якщо рука вже повисла або стопа не піднімається, то в більшості випадків робити операцію видалення грижі вже безглуздо.
Після видалення грижі диска починають “сипатися” сусідні диски. Неправда. Прямого слідства тут немає, проте операція, на жаль, не може зупинити остеохондроз, тому руйнація дисків може відбуватися природним чином.
Операція не вирішує проблему болю у спині. Якщо біль був викликаний защемленням нерва, то після операції пацієнтові одразу стане легше. Якщо ж біль залишився, значить проблема була не в грижі – це помилка лікаря, який неправильно провів діагностику. Висновок один: звертайтеся до досвідчених фахівців та краще в багатопрофільні клініки.
Олена Нечаєнко
