Чи знаєте ви, що споживає ваша дитина? І що вона їсть, коли ви не дивитеся? Це дослідження є важливим, складним і критично важливим, оскільки від нього залежить здоров'я підлітка. Відповідно, дослідники звернули свою увагу на харчові вподобання сучасної молоді. Як повідомляє Ukr.Media, вони мають ідеї, якими хочуть поділитися з батьками.
Загальновідомо, що підліткове ожиріння (і розлади харчової поведінки загалом) стало серйозною проблемою для сучасних батьків. Цей розвиток подій не дивує, враховуючи, що харчові звички європейців кардинально змінилися за останні 10-15 років.
Фастфуд особливо викликає занепокоєння у тих, хто ставить здоров'я своєї родини на перше місце. Підлітки охоче поїдають різноманітні бургери, нагетси та картоплю фрі, часто запиваючи це солодкими газованими напоями.
Такі закуски, як чіпси та шоколад, разом з іншими джерелами надмірної кількості вуглеводів, також створюють значні проблеми.
На жаль, батьківський нагляд за харчуванням не завжди дає позитивні результати, оскільки привабливість заборонених продуктів сильна, а наслідки таких дієт можуть бути не одразу очевидними для маленьких гурманів. Проблему ускладнює те, що самі батьки можуть не до кінця розуміти, що шкідливо для їхніх дітей, а що безпечно.
Ще однією проблемою, якій приділяється відносно мало уваги у дітей та підлітків, є недостатня вага. Можна задатися питанням, чи справді це проблема, особливо порівняно з ожирінням? Ризик полягає в тому, що недостатня вага може не лише перешкоджати дітям досягати свого спортивного потенціалу, але й призвести до набагато серйозніших проблем — гормонального дисбалансу, серйозних захворювань або навіть затримки розумового та фізичного розвитку.
Логічний висновок полягає в тому, що в ідеалі діти повинні прагнути підтримувати здоровий тип статури, уникаючи крайнощів, таких як «подушка» чи «тонка паличка». Але як цього досягти правильно? Як правильно годувати дитину та яких підводних каменів слід уникати? Ці питання хвилюють не лише уважних батьків, а й дослідників.
Отже, які висновки випливли з їхніх досліджень?
Що досліджували вчені?
Дослідники підійшли до питання методично, досліджуючи раціони обох груп, які зіткнулися з проблемами.
Для дослідження було обрано групу з 86 молодих чоловіків на основі таких критеріїв:
Стать — чоловіча, віком від 18 до 23 років. Чому саме ця вікова група? Легше спостерігати за наслідками харчування, які вони відчували в підлітковому віці. Індекс маси тіла учасників дослідження мав бути або нижче 18,5 кілограмів на квадратний метр, або вище 30 кілограмів на квадратний метр. Додатковою критичною вимогою була відсутність шлунково-кишкових захворювань та розладів.
Після формування групи медичні працівники провели ретельне обстеження організму учасників та їхніх харчових звичок. Учасників розділили на дві групи залежно від того, чи мали вони проблеми з ожирінням, чи з недостатньою вагою.
Першим кроком лікарів було проведення антропометричного обстеження молодих чоловіків. Цей процес дозволив їм визначити вагу тіла, зріст та індекс маси тіла. Після цього вони виміряли окружність талії, стегон та плечей за допомогою сантиметрової стрічки, а також товщину шкірних складок.
Далі вони оцінили відносну та абсолютну кількість жиру в організмі, переглянули харчові звички та провели біохімічні тести.
Дослідники також досліджували рівень інсуліну у випробовуваних, перевіряючи на наявність ознак метаболічного синдрому (порушення обміну речовин, пов'язаного із зайвою вагою).
Потім вони проаналізували харчову поведінку молодих чоловіків, з'ясували, чи відчували вони тривогу чи депресію, та оцінили будь-які розлади харчової поведінки.
Які висновки виявили вчені?
Дослідження виявили значні відмінності в раціоні чоловіків з ожирінням та худих чоловіків. По-перше, молоді чоловіки з ожирінням споживали більше калорій, ніж їхні колеги з недостатньою вагою. Зокрема, люди з ожирінням споживали в 1,4 раза більше білка, в 1,3 раза більше вуглеводів та в 2,2 раза більше жирів. Харчовий акцент також відрізнявся: молоді чоловіки з недостатньою вагою приділяли більше уваги білкам та вуглеводам, тоді як молоді чоловіки з ожирінням переважно споживали жири.
Результати щодо розладів харчової поведінки були не менш цікавими. Симптоми розладів харчової поведінки, як правило, були більш поширені в групі людей з ожирінням, хоча важкі випадки спостерігалися рідко — їх можна порахувати з однієї руки. Люди з ожирінням демонстрували більше ознак емоційного переїдання («переїдання» через стрес) разом із компульсивними та обмежувальними харчовими звичками.
Останнє особливо варте уваги, оскільки обмежувальна харчова поведінка передбачає систематичне та бездумне обмеження споживання їжі в надії на схуднення, що зрештою погіршує стан людини. Щодо тривожності та депресії, групи не показали суттєвих відмінностей, при цьому помітна тривожність була виявлена у 4 пацієнтів з недостатньою вагою, у 5 з ожирінням та депресія у 2 молодих чоловіків з недостатньою вагою.
Важливо зазначити, що розлади харчової поведінки корелюють з поживним вмістом та калорійністю продуктів. Таким чином, інтенсивність емоційної харчової поведінки була безпосередньо пов'язана зі споживанням білків, жирів та вуглеводів, тоді як зовнішня харчова поведінка (бажання їсти не викликане голодом, а виглядом привабливої їжі) була пов'язана зі споживанням жирів.
На основі зібраних даних дослідники дійшли висновку, що для вирішення проблем ожиріння або недостатньої ваги людям потрібні персоналізовані плани харчування, які коригують їхні звичні схеми харчування в бік більш збалансованого підходу: тим, хто страждає на ожиріння, слід приділяти більше уваги споживанню білка та зменшенню споживання жирів, тоді як для тих, хто має недостатню вагу, має бути навпаки.
Яку користь ми можемо отримати з цього дослідження?
Головна мета зараз полягає у створенні міцної наукової основи, яку можна використовувати для ефективного вирішення проблем надмірної ваги або, навпаки, її дефіциту. Маючи цю інформацію, медичні працівники та батьки можуть краще збалансувати харчування своїх дітей та, усуваючи фактори ризику, або запобігати проблемам, пов'язаним з неправильною вагою, або вирішувати існуючі.
У майбутньому ці дані можуть сприяти розробці нових, більш збалансованих та корисних підходів до контролю ваги та харчування, що, безсумнівно, покращить якість нашого життя.
Джерело: ukr.media
