Під час першої поїздки в токійському метро Макс спостерігав за реакцією пасажирів. Деякі прикривали обличчя масками, інші ввічливо відверталися. Спочатку здивований їхніми діями, він пізніше отримав роз'яснення від японського колеги. Як повідомляє Ukr.Media, люди навколо нього гостріше відчували запах його тіла порівняно з тим, що він відчував у Європі.
Такі явища можна пояснити фізіологічними особливостями та варіаціями у сприйнятті запахів. Робота потових залоз може відрізнятися у мешканців різних регіонів. Апокринні залози, розташовані під пахвами, у паху та навколо сосків, стають активними в періоди стресу або фізичного навантаження. Секрети з цих залоз спочатку не мають запаху, але набувають запаху, коли бактерії шкіри метаболізують компоненти поту на смердючі сполуки.
Присутність бактерій на шкірі відіграє значну роль у визначенні природи запаху. Зокрема, деякі бактерії, такі як Staphylococcus hominis, беруть участь у розщепленні білків і ліпідів. Саме тому регулярна гігієна шкіри та використання антибактеріальних засобів можуть зменшити інтенсивність запаху тіла.
Фізіологічні варіації часто виникають через генетичні фактори. Одним із таких факторів є варіація гена ABCC11, яка впливає на активність апокринних залоз, а також на склад вушної сірки. У більшості людей з Японії, Китаю та Кореї цей ген модифікований, що призводить до мінімальної активності залоз або дуже низької секреції. Як наслідок, потовиділення під пахвами зменшується, а вушна сірка, як правило, стає сухою та ламкою.
І навпаки, європейці та люди з інших регіонів зазвичай мають іншу версію цього гена, яка пов'язана з більш активною роботою апокринових залоз та вологою структурою вушної сірки. Ця ознака не залежить від особистої гігієни, а є радше генетичною характеристикою.
У східноазійській культурі поширена схильність підтримувати нейтральний запах у громадських місцях. Це досягається за допомогою використання різних засобів догляду та ретельної уваги до особистої чистоти й одягу. Запах, який може бути природним в інших місцях, може сприйматися місцевим населенням як помітний і неприємний.
Цікаво, що медичний стан, відомий як бромгідроз, при якому запах поту стає вираженим, офіційно визнаний діагнозом. Його розвиток може бути наслідком не лише генетичної схильності, а й бактеріальної активності, гормональних коливань, дієтичного вибору або певних захворювань. У країнах Східної Азії до цього стану ставляться особливо серйозно, оскільки запах тіла вважається небажаною ознакою.
Окрім апокринних залоз, еккринові залози також відіграють певну роль у потовиділенні. Ці залози розподілені по всьому тілу та в першу чергу відповідають за терморегуляцію. Їх кількість та функціональність не визначаються етнічною приналежністю. Піт, що виробляється еккриновими залозами, може містити солі, воду та різні органічні речовини, які за певних обставин також можуть сприяти появі запаху. Коли піт залишається на шкірі або одязі протягом тривалого часу, бактерії починають його розщеплювати, що посилює запах.
Тип вушної сірки служить додатковим індикатором гена ABCC11. Суха та ламка вушна сірка свідчить про нижче апокринне потовиділення, тоді як волога вушна сірка вказує на те, що піт містить більше компонентів, які бактерії можуть перетворювати на пахучі сполуки. Ця ознака допомагає людям зрозуміти власні фізіологічні особливості.
Різноманітність бактеріальної присутності та складу на шкірі варіюється від людини до людини. Ця варіація впливає не лише на силу запаху, але й на його унікальні характеристики. Деякі бактерії генерують сполуки, які можуть надавати кислого, різкого або навіть солодкого аромату. Отже, запах тіла кожної людини є унікальним і може змінюватися залежно від дієти, стану здоров'я або правил гігієни.
Відвідувачам країн Східної Азії корисно пам’ятати про ці нюанси. Дотримання місцевих правил гігієни може зменшити ймовірність виникнення дискомфорту в громадських місцях. Регулярне очищення шкіри, вибір легкого одягу з натуральних матеріалів та використання ефективних засобів догляду можуть допомогти мінімізувати запах, не порушуючи природних функцій організму.
Культурні та фізіологічні відмінності між людьми є реальними та мають раціональні пояснення. Визнання цих відмінностей сприяє кращому взаєморозумінню, особливо в різних середовищах. На те, як сприймаються запахи та їх походження, впливають генетика, бактерії, спосіб життя та культурні стандарти.
Розуміння цих процесів сприяє плавнішій адаптації до нового середовища, зберігаючи при цьому повагу до власних особливостей та вподобань інших.
Джерело: ukr.media