Голлівудська акторка Памела Андерсон створила оселю на березі острова Ванкувер у Канаді з дивовижним садом у стилі прованс.
Реклама.
“Я ходжу без взуття, самостійно стрижу газон, заготовляю консерви. Просто намагаюся піклуватися про володіння. Це чарівне й багате місце тримає у формі краще, ніж будь-які вправи”, – ділиться Памела Андерсон про свій будинок у канадському містечку Ледісміт на острові Ванкувер. Шлях 58-річної зірки знову на підйомі: у 2023 році Андерсон стала головною героїнею документального кінофільму Netflix “Памела, історія кохання”, виступила у відомому бродвейському мюзиклі “Чикаго”, очолила рекламні кампанії Jacquemus весна-літо 2023 та Proenza Schouler весна-літо 2024, отримала позитивні відгуки та висунення на “Золотий глобус” і Премію Гільдії кіноакторів США за провідну роль у тогорічній драмі Джії Копполи “Остання шоуґерл”. Видала мемуари “З любов’ю, Памела”, які стали лідером продажів The New York Times, і вегетаріанську кулінарну книгу “Я люблю тебе”, де представляє улюблені сімейні рецепти. Ще декілька років тому знаменитість серіалу “Рятувальники Малібу” відчувала себе збентеженою і не знала, як впорядкувати свою кар’єру. Щоб переосмислити життя та перспективи, вона повернулася до витоків – буквально: почала облаштовувати родинну садибу, де пройшло її дитинство.
Сьогодні на території розміром три гектари з ніжною назвою “Аркадія” (“Це означає тихе місце, де панують радість і щастя”, — пояснює Памела), ростуть пишні троянди, маленький фізаліс, декілька видів динь і різноманітність ароматних трав. Колись маєток належав її бабусі та дідусеві, в ньому жили батьки Пем після весілля, а сини акторки Брендон і Ділан зробили тут перші кроки. Для самої Андерсон “Аркадія” – це “дім, де все стало на свої місця. Новий етап мого життя розпочався в цьому саду”.
Роботи з упорядкування родинного гнізда було багато. У деяких будівлях треба було замінити підлогу, інші цілком знести. Повернення додому стало часом відродження і для 100-річної садиби, і для акторки. “Я хотіла щиро подивитися на себе, згадати, хто я і чого бажаю, побути подалі від тих, хто нав’язує своє бачення мого образу”, – зізнається Андерсон. Вона зайнялася садом, а коли з ентузіазмом занурилася у реставрацію головного будинку, на актрису несподівано посипалися нові робочі пропозиції. Спершу її запросили виступити на Бродвеї (вона завжди мріяла про театр), а потім знятися в “Останній шоуґерл” (Андерсон грає драматичну роль танцівниці з Лас-Вегаса, чиє шоу після багатьох років несподівано закривається). “Я дуже добре вмію слідувати за течією, – міркує вона, – і ці останні роки стали найкращим періодом мого життя”.
“Я – захоплена садівниця. Не люблю порядку та прямі лінії. Порушую правила своїми незвичайними примхами”
Тісний звʼязок із землею Андесон відчувала з дитинства: маленька Пем споживала ожину прямо з куща та зривала яблука з садових дерев. Повернення в “Аркадію” відновило ці згадки – вона вирішила перетворити покинуту ділянку на чудовий сад. “Можна щороку висаджувати нові рослини, змінювати культури, – я багато про це дізналась. Але згодом зрозуміла, що сад – це метафора: те саме я можу робити і з власним життям”.
За шість років садівництва Андерсон навчилася знаходити спільну мову із землею. “Я пишаюся своїми рожевими трояндами Yves Piaget з гофрованими пелюстками, власноруч збираю шипшину й роблю з неї олію для обличчя, яку додаю до різноманітних косметичних засобів. Люблю домашні помідори: щороку готую насіння для нового сезону, – моя родина вирощує цей сорт усе життя”. Щоб захистити город від оленів, довелося встановити паркан, тому до роботи долучилися її сини. Після перепланування територія виявилася значно більшою, ніж думала акторка. “Зібравши врожай, ми можемо нагодувати багатьох людей – пригостити сусідів, родичів та друзів, передати овочі та фрукти у їдальні для незаможних, церковні парафії”.
“Нещодавно визріли буряк, редька й салат, – з гордістю розповідає Памела. – Через робочі подорожі я пропустила цей момент, і мама надіслала мені знімки врожаю. Як би я хотіла бути там!” Усвідомлення того, що вона може потурбуватися про родину, дуже радує Андерсон: “Я відремонтувала маєток і переселила маму й тата до одного з будиночків – того самого, де вони одружилися і почали спільне життя. Це було моїм таємним задумом, відколи 30 років тому я викупила цю ділянку в бабусі. Я знала: коли батьки постаріють і потребуватимуть моєї допомоги, я привезу їх сюди – буду поруч, але не дуже близько”.
Сини поділяють пристрасть матері до садівництва. 29-річний Брендон розробив план саду, розписав графіки городніх робіт, встановив покажчики руху та таблички для рослин, а 27-річний Ділан, за словами акторки, має хороший смак і вміє довести справу до досконалості. В арсеналі Андерсон – безліч садових інструментів: у кожному з будинків є набір секаторів і робочих рукавичок, а гумові чоботи Hunter вона вважає не модним аксесуаром, а необхідністю. Капелюх від сонця знайшла серед речей у підвалі: “Пам'ятаю, як показала його татові, а він вигукнув: “Це ж капелюх дідуся!” Тож я почистила його і ношу час від часу на городі. Він мені пасує”.
Вона обожнює книги та передачі про садівництво британського телеведучого Монті Дона: “Він дуже точно й поетично пише про сади”. Її надихають і подорожі: “Мене вражає масштаб і краса Версальських садів, а діти багато знають про японське садівництво. Разом із батьком вони відвідували найцікавіші місця для вирощування бонсаїв, об’їздивши увесь світ”. У родині Андерсон усі захоплюються городництвом, але в кожного – свій стиль: “Я – захоплена садівниця, – каже акторка. – Не люблю порядок і прямі лінії. Якщо ви натрапите на ідеальної форми грядки, то знайте: це посадив хтось інший. Гадаю, мій сад можна описати як “прованський стиль”: у ньому гармонійно співіснують польові квіти, трави й овочі. Я поєдную правила садівництва зі своїми незвичайними примхами”.
Та, здається, вона бачить у цьому саду не аграрний проєкт, а скоріше особистий простір: “Мені подобається працювати руками – це те, що з'єднує мене з моєю сутністю”. У роботі над ним, як і загалом у житті, Андерсон дозволяє собі робити помилки, але завжди просувається вперед. “Хоч би якими обізнаними садівниками ми були, головне залежить не від нас, а від ґрунту, води та сонця. Це найпростіші й водночас найважливіші речі”.
Фото: Paige Powell
Стиль: Natasha Colvin
Текст: Джульєт Ізон
