Заняття будь-якою діяльністю, крім основної роботи, вважається прокрастинацією. Ukr.Media пропонує поради щодо вирішення цієї проблеми.
Кореляція між прокрастинацією та самоконтролем
Самоконтроль є ключовим елементом, який впливає на успіх у житті, порівнянним з добре розвиненим інтелектом. Як правило, люди, які виявляють сильний самоконтроль, як правило, досягають значно більших успіхів у різних сферах, якими вони вирішують займатися.
Обнадійливою новиною є те, що самоконтроль можна виховати: якщо людині вдасться зібратися з рішучістю та побороти свій внутрішній опір хоч раз, майбутні завдання, які потребуватимуть більшої зосередженості, можуть стати для неї менш складними.
Які фактори впливають на самоконтроль?
На ступінь самоконтролю впливають різні аспекти способу життя людини. Людина, яка дотримується здорового харчування, достатньо висипається та займається регулярною фізичною активністю, забезпечує свій мозок необхідними ресурсами для зосередження та ефективного вирішення життєвих проблем.
Культурний вплив також має значення. Наприклад, у суспільствах із суворими стандартами етикету оволодіння саморегуляцією навіть під час їжі допомагає людям краще справлятися із складними завданнями, що вимагають концентрації. Це може навіть підвищити економічний добробут суспільства.
Схильність відкладати те, що ви вважаєте ключовими завданнями, називається прокрастинацією. Однак просто валятися на дивані замість того, щоб завершити дипломну роботу, не є прокрастинацією. Прокрастинація, зокрема, передбачає заміну важливого завдання менш терміновим або навіть залучення до діяльності, яку можна зовсім пропустити.
Існує думка, що прокрастинація часто сигналізує про внутрішній конфлікт. Один аспект «я» може наполягати на вирішенні термінової справи, наприклад, проходження іспиту з безпеки, тоді як інша частина вибирає не пов’язані з цим дії, як-от бездумне гортання електронних листів або миття посуду. Така поведінка виникає через підсвідоме бажання отримати полегшення, оскільки виконання незначного завдання забезпечує «миттєву винагороду», тимчасово полегшуючи дискомфорт. Згодом такі суперечливі мотиви можуть призвести до значного стресу, що ще більше посилить прокрастинацію.
На відміну від прокрастинації, короткі періоди неробства можуть бути необхідними для вирішення творчих завдань або навчання. Час простою, коли розум вільний, має вирішальне значення для формування довготривалих спогадів. Ефективні способи зробити перерву включають швидкий сон або прогулянку на вулиці.
Зрештою, зволікання може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. Люди, які постійно працюють під тиском наближення термінів, можуть поставити під загрозу свій сон або вдатися до вживання психоактивних речовин, щоб завершити завдання в останній момент.
Прокрастинація – це не поодинока проблема.
Прокрастинація часто виникає через негативні почуття, пов’язані з відкладеним завданням, наприклад, через нудьгу. Занурення глибше показує, що корінь проблеми лежить у самосприйнятті людини. Прокрастинатор може відчувати занепокоєння через почуття неадекватності щодо поставленого завдання. Вони можуть боротися з невдоволенням, відсутністю самореалізації, і тому їм важко зосередитися на своїх обов’язках.
Аналіз результатів опитувань щодо схильності до прокрастинації виявляє зв’язок з іншими негативними рисами особистості, такими як підвищений рівень нейротизму. Прокрастинатори часто демонструють автоматичні думки, де спливають несвідомі негативні переконання щодо своєї особистості.
Це помилкова думка, що прокрастинація властива лише певним «лінивим» або «невдалим» людям. Насправді прокрастинація часто може співіснувати з синдромом самозванця, впливаючи навіть на висококваліфікованих, але невпевнених у собі професіоналів.
Коли краще не боротися з прокрастинацією
Різні види завдань провокують різний ступінь прокрастинації. Незначну втрату самоконтролю можна виправити завдяки ефективному розподілу часу. Однак, якщо прокрастинація досягає крайніх значень, можливо, варто подумати, чи правильна ви робота. Іноді зміна кар’єри чи навчання може зняти тиск.
Навпаки, є люди, для яких майже будь-яке завдання викликає значний опір — у таких випадках доцільно дослідити основні причини цього з психотерапевтом.
Стратегії подолання прокрастинації
Існує кілька практичних методів боротьби з прокрастинацією:
Розбийте завдання на більш дрібні компоненти. Уникайте постановки широкої мети на кшталт «оволодіння вищою математикою» — натомість розділіть підготовку на керовані етапи, наприклад «придбання зошитів», «читання параграфа» тощо. Такий підхід може сприяти залученню та принести задоволення від досягнення незначних віх.
Робота в сегментах по 25 хвилин. Щоб зменшити занепокоєння щодо «складності» завдання, подумайте про застосування «техніки Pomodoro», методу управління часом, який передбачає роботу лише 25 хвилин з перервою. Подібно до сегментації завдань, ця стратегія заохочує участь і допомагає подолати початковий опір.
Мінімізуйте відволікання. Успіх належить не лише тим, хто має непохитну самодисципліну; скоріше, він сприяє тим, хто відчуває менше спокус. Таким чином, постарайтеся зменшити кількість відволікаючих факторів. Наприклад, якщо TikTok відволікає вашу увагу, тимчасово вимкніть телефон або видаліть програму замість того, щоб боротися з бажанням дивитися відео.
Шукайте зовнішню підзвітність. Якщо нічого не допомагає, залучіть когось, щоб допомогти вам не відставати. Наприклад, домовтеся з партнером, колегою або керівником про встановлення інструменту моніторингу на вашому ноутбуці, який може реєструвати вашу діяльність і періодично надсилати їм знімки екрана вашого робочого столу.
Джерело: ukr.media
