Назва британської грошової одиниці «фунт стерлінгів» походить від слова «pondus» (назва латинською, що означає вагу, тяжкість) та «sterling» (англійська – срібна монета). Фунт стерлінгів використовується з ХІІ століття, 1 фунт стерлінгів дорівнює 100 пенсів.
Сьогодні в Англії в обороті є грошові одиниці номіналами 5, 10, 20 та 50 фунтів. На одній із сторін традиційно зображена королева Англії Єлизавета II, на звороті – видатні особистості, якими пишається Великобританія.
Можна сказати, що в наші дні фунт стерлінгів є досить стабільною валютою, навіть незважаючи на кризу.
А почалося з того, що в Х столітті в Англії з'явилися так звані міняли, які визначали кількість грошей в обороті. Їхня організація була настільки активною, що якби вони змовилися, то всі разом змогли б маніпулювати економікою Британії. Вони не були банкірами в тому розумінні, в якому зараз це слово. Зазвичай цими міняйлами були майстри ювелірної справи. Вони просто брали себе на збереження дорогоцінні речі інших людей. Саме вони стали першими британськими банкірами.
Першими паперовими грошима по праву можна вважати розписку, яка видавалася людині після того, як вона здала золото на зберігання. Це було набагато зручніше, ніж носити із собою золоті та срібні монети, паперові гроші стали своєрідною альтернативою золоту.
Потім ці ювеліри помітили, що лише невелика кількість громадян, які здали свої коштовності на зберігання, знову приходили, щоб їх забрати. Зрештою, вони вигадали випускати більше паперових грошей, ніж мали на збереженні золота, по праву вважаючи, що ніхто не зможе помітити їх обман.
Так з'явилися перші банківські операції у Великій Британії. Ювеліри видавали кредити та збирали відсоток за користування ним. Причому сума активів, покладених на депозит, була в багато разів меншою від кредиту, що видається. Але обман тривав недовго, і вже близько 1100 н.е. Генріх І відібрав у ювелірів право на випуск паперових грошей. Він сам винайшов грошову систему, яка протрималася 726 років і була скасована лише 1826 року.
Ця система ґрунтувалася на введенні в Англії валюти у вигляді дерев'яних полірованих рейок із зарубками на одній із сторін, і ці зарубки позначали номінал. Сама рейка розщеплювалася вздовж, але так, щоб можна було зберегти зарубки, потім вона пускалася в обіг. Інша половина рейки залишалася у короля і була доказом того, що це не підробка. На сьогоднішній день у музеї Банку Англії зберігається така грошова одиниця і відповідає 25 тисяч фунтів стерлінгів.
Чому саме так вчинив Генріх? І чому люди сприйняли дерево за гроші? За всю багату історію товарно-грошового обороту люди вважали грошима все, що хоч побічно можна було ними рахувати. Подивіться на ті гроші, які зараз перебувають у обороті – звичайний папір. А ось відповідь, чому мірні рейки сприйнялися людьми як цінність: король Генріх наказав розплачуватись ними для сплати державного податку, що одразу змусило вважати дерево ціннішим за ті гроші, які випускали «перші банкіри».
За своєю суттю грошова система Мірних Рейків – одна з перших систем, яка пропрацювала такий тривалий час. Навіть незважаючи на те, що міняли весь час намагалися підірвати цю систему своїми металевими монетами, які, до речі, в Британії ніколи і не виходили з обігу, нічого в них не вийшло.
Але коли у XV столітті король Генріх VIII трохи послабив закони, міняли відновили свою діяльність і стали знову дуже впливовими у британській економіці. Все почало змінюватися тільки з приходом на трон королеви Марії, яка взяла економіку в свої руки і посилила лихварство. У результаті міняли приховували золоті та срібні монети. І лише з приходом Єлизавети І ситуація докорінно змінилася: королева почала здійснювати повний контроль над випуском монет у Британії.
Першим її рішенням стало карбування монет прямо в Королівському Казначействі, також вона передала всі фінансові питання уряду, що призвело до невдоволення народних мас й у кінцевому підсумку – до революції. Але це вже інша історія.
