Тарас Григорович Шевченко — видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, громадсько-політичний діяч. Він був багатогранною особистістю з різноманітними талантами та інтересами, видатним як у літературі, так і в образотворчому мистецтві. Його поетичні вірші назавжди закарбувалися в серцях українців. Та чи багато ми справді розуміємо про Шевченка-митця? Він був одним із піонерів критичного реалізму і першим визначним майстром офорта в українському мистецтві. Він досконало володів усіма техніками графічного зображення, доступними на той час.
Шевченко Тарас Григорович
реклама.
РАННИЙ ПЕРІОД
Обдарований від природи Тарас змалку захопився малюванням. Крейда та вугілля приносили йому величезну радість, спонукаючи його робити ескізи на стінах і лавках як удома, так і на вулиці. Ілюстрував птахів, тварин, людей. Художній талант у Шевченка виник задовго до його поетичного хисту. Хоча його початкові літературні спроби датуються 1836–1837 роками, найранішим малюнком, що зберігся, є «Погруддя жінки», датований 1830 роком. Цей юнацький твір ознаменував початок шляху геніального художника. Художнього інструментарію Тарас почав навчатися у місцевих дяків.
У 14 років його взяли «козаками» в маєток заможного поміщика Павла Енгельгардта, звідки він переїхав спочатку до Вільнюса, а потім до Петербурга. У 1832 році поміщик влаштував Шевченка «в навчання» до шановного художника Василя Ширяєва. До 1838 року завдяки зусиллям Карла Брюллова, Олексія Венеціанова, Михайла Вельгорського, Євгена Гребінки, Василя Жуковського, Івана Сошенка та інших талановитий Шевченко був звільнений з кріпацтва.
НАВЧАННЯ В АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ
Звільнення від кріпацтва дало змогу молодому художнику вступити до Академії мистецтв. Тарас навчався разом з кращими студентами і став одним із найулюбленіших учнів Брюллова. У живописі він робив все більш значні успіхи, удосконалюючи свою майстерність і розвиваючи свій стиль. Під час навчання в Академії мистецтв він був нагороджений трьома срібними медалями, а потім золотою медаллю за дослідження природи та живопис. Один із нагороджених творів «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці» (1840), на жаль, не зберігся. Доля іншого визнаного твору «Циганка-ворожка» (1841) залишається невизначеною, збереглася лише акварельна версія.
«Циганка-ворожка», 1841 рік
Тарас Шевченко прагнув побувати в Італії, щоб побачити величні шедеври живопису, скульптури, архітектури. Проте Академія обрала для поїздки іншого студента, а сам Шевченко не мав коштів фінансувати таку експедицію. Другим його сердечним бажанням було повернутися назавжди в Україну.
«ЖИВОРНИЧА УКРАЇНА»
У 1843 році Тарас Григорович прибув в Україну. Під час цієї подорожі його любов до батьківщини спонукала до створення серії під назвою «Мальовнича Україна» — альбому офортів, що демонструє історичні місця, повсякденне життя та природну красу країни. Офорт — це форма гравіювання на металі, яка створює відбитки з пластин, оброблених кислотою. Художник планував видати 12 гравюр, але через фінансові обмеження не зміг здійснити цю мрію. Повернувшись до Петербурга, він закінчив навчання в Академії мистецтв і самвидавом видав заповітний альбом «Живописна Україна», в якому було шість офортів. Цей альбом став єдиним художнім виданням Тараса Шевченка за його життя.
