Масова культура вже не один рік демонструє чоловіків у відносинах, які виявляють незрілість, схильність до егоїзму та навіть зневагу до своїх половинок. Як правило, саме ці герої породжують не співчуття, а збентеження — за їхні дії, слова та відношення до жінки, яка поруч. Мова йде не про незначні дивацтва, а саме про манери, з якими важко змиритися в реальному житті.
Про це також висловлюється Шанте Джозеф у своїй статті для Vogue. Вона акцентує увагу на тому, що погляд на романтичні зв’язки змінився. Сьогодні вони вже не є підтвердженням успіху чи жіночої самореалізації. Знаходження в парі більше не є обов’язковою умовою для суспільного визнання. Самотність більше не розглядається як поразка або проблема, яка потребує швидкого вирішення. Уявлення про “самотню жінку з котами”, яким колись залякували жінок, вже не є актуальним. Натомість все більше людей ставлять під сумнів застарілу гетеросексуальну модель, де жінка має терпіти принизливе поводження та нещасливі відносини заради самого факту їх існування. У цьому контексті відмова від сумнівного партнера виглядає набагато більш здоровим вибором, ніж відносини з чоловіком, який залишає жінку з запискою або поводиться як карикатурний персонаж фентезійної саги.
Кіноіндустрія добре зафіксувала подібних персонажів. Це чоловіки, які не можуть бути рівноправними партнерами, не вміють підтримувати й часто переносять свої власні комплекси на жінок, що знаходяться поруч. Їх найчастіше згадують, коли обговорюють найбільш сором’язливих бойфрендів у поп-культурі. Далі — конкретні приклади.
Джек Бергер, “Секс і місто”
Джек Бергер — один з найбільш виразних прикладів невдалого бойфренда в масовій культурі. Його часто згадують через розрив з Керрі за допомогою записки-стікера, але сама записка — лише наслідок. Головна проблема Бергера полягає в іншому. Він болісно реагує на досягнення партнерки, не витримує її професійного розвитку і постійно порівнює себе з нею не на свою користь. Замість підтримки він виявляє образу і пасивну агресію, принижуючи її діяльність. Саме така поведінка — а не спосіб розставання — і робить Бергера ганебним зразком партнера.
Нейт Купер, “Диявол носить Prada”
Нейт Купер — приклад партнера, який не надає підтримку жінці, що знаходиться поруч з ним. Його турбує не сама робота Андреа, а кількість часу та уваги, яку вона їй віддає. Він не намагається зрозуміти її прагнення й реагує на її успіх докорами та образами. Замість підтримки він ставить її перед необхідністю вибору між кар’єрою та відносинами. Саме така позиція — вимога применшити себе заради комфорту партнера — і робить Нейта одним з показових прикладів невдалого бойфренда.
Едвард Каллен, “Сутінки”
Едвард Каллен — один із тих відомих кінобойфрендів, чия поведінка сьогодні виглядає як мінімум дивною. Він виблискує на сонці, постійно перебільшує і практично слідкує за кожним кроком Белли без її згоди та відома. Він ухвалює рішення за неї й намагається керувати її життям, прикриваючи це турботою. Це не романтичні дії, а незрілі та явно тривожні.
Росс Геллер, “Друзі”
Росса Геллера часто називають прикладом токсичного бойфренда, хоча, на перший погляд, він таким не здається. У відносинах він веде себе зверхньо: постійно поправляє інших, знецінює професійні досягнення Рейчел і болісно реагує на будь-яку загрозу своєму становищу. Його ревнощі та невміння говорити про власні почуття призводять до конфліктів і контролю. Реакція на чоловіка-няню, образливі жарти про “не чоловічі” професії та роман зі студенткою чітко демонструють, що Росс не готовий до рівноправних відносин. Саме це і робить його незрілим партнером.
Реклама.
Ден Гамфрі, “Пліткарка”
Ден Гамфрі — втілення подвійних стандартів. Він постійно критикує привілеї людей навколо, але в той же час прагне стати частиною цього середовища. Він зустрічається з жінками, до яких не відчуває поваги, і паралельно таємно записує подробиці їхнього життя у власному блозі. Ден представляє себе як стороннього спостерігача, але насправді використовує близькі відносини для особистої вигоди. Саме ця розбіжність між словами та діями й робить його типовим прикладом нечесного бойфренда.
Арон Семюелс, “Круті дівчата”
Арон Семюелс у нульових сприймався як ідеальний хлопець, але сьогодні його поведінка виглядає дитячою. Він легко зустрічається з найпопулярнішою дівчиною у школі, але водночас критикує Кейді за спробу стати частиною її оточення. У відносинах він поводиться зарозуміло, повчає її під виглядом допомоги й болісно реагує на будь-які незначні зміни в її поведінці. Таке поєднання лицемірства й емоційної незрілості й робить Арона прикладом бойфренда, який сьогодні скоріше викликає роздратування, ніж симпатію.
Майкл Скотт, “Офіс”
Майкл Скотт довго прагне відносин з Джен, але коли вони починаються, швидко стає зрозуміло, що він до них не готовий. Він не знає меж і постійно плутає особисте та робоче, через що ставить партнерку в незручну ситуацію. Ця проблема повторюється і в інших його відносинах. Майкл так само нав’язливий з Керол, а пізніше поводиться інфантильно й непевно з Голлі, навіть коли вона намагається будувати здорові рівноправні відносини. У всіх цих випадках він більше зосереджений на власних потребах, ніж на людині, яка знаходиться поруч.
