Великдень – найочікуваніше сімейне свято для українців. Комусь подобається пекти писанки, комусь – розписувати писанки, а є й ті, хто з нетерпінням чекає на село, щоб поспілкуватися з рідними, весело відсвяткувати та почерпнути захоплюючі історії від бабусі. Зрештою, вона володіє великими знаннями про автентичні великодні звичаї і з гордістю ділиться ними.
реклама.
ЧИСЛИЙ ЧЕТВЕР
Тиждень, що передує Великодню, називається Страстним. У цей час вірні дотримуються суворого посту та сповідаються. Одним із знаменних днів цього тижня є Чистий четвер. Ще до світанку наші предки приступали до домашніх справ: прибирали комори, прали білизну, наводили лад у хаті та на городі. На Великдень усе мало бути в порядку та мати святковий вигляд.
У цей день готували паску: з молока, борошна, яєць, цукру та дріжджів робили тісто, а потім місили. Для аромату додали настоянку шафрану. Готуючи паски, їх клали у високі форми і прикрашали тістовими косами, колосками, жайворонками. Потім форми поставили в тепле місце, щоб паски піднялися перед тим, як поставити їх у гарячу духовку. Якщо верх пирога опускався або він виявлявся порожнім всередині, це сприймалося як знак нещастя. Поки паска не була освячена, їсти її вважалося грішним — навіть господині не дозволяли куштувати шматочок, оскільки це було серйозним порушенням традицій.
1920-ті роки
Ввечері в храмі поминають «Страсті». Колись у наших селах і містах панувала урочиста атмосфера: під час євангельських читань у храмі не було сміху, співу, гучних розмов. Богомольці, повертаючись зі служби, прагнули принести додому «страсну свічку», щоб вона не згасла. Вони вважали, що він має особливу силу і оберігає дім від зловмисників. Для цього виготовляли унікальні ліхтарі з кольорового скла чи паперу. Це було справді гарне та чарівне видовище, коли різнокольорові вогні сяяли від церкви на все село.
ЧАСНА П'ЯТНИЦЯ
У цей день віряни утримуються від їжі до винесення плащаниці з вівтаря на середину храму. На Галичині у Страсну п’ятницю дзвони мовчать. Замість дзвону дзвонар сигналить дерев’яними молотками, щоб сповістити людей про службу. У момент винесення плащаниці діти також шумлять маленькими ручними стукачками. Після повернення зі служби родина збирається за вечерею. Їжа у Страсну п'ятницю була скромною, зазвичай складалася з таких овочів, як картопля, капуста та огірки…
ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА
У Великодню суботу люди займаються виготовленням крашанок, фарбуванням їх або, як кажуть у Карпатах, «сливчат слевки». Традиційно яйця фарбували лушпинням цибулі, але заможні люди купували спеціальні барвники червоного, жовтого, синього, зеленого та золотого кольорів. Наші предки вірили, що в освяченому яйці міститься сорок милостинь і що в ньому живе «Святий Дух». Шкаралупу освячених яєць зберігали для спалення, щоб захистити людей і худобу від лихоманки.
Увечері господині готували великодній кошик, наповнюючи його найвишуканішою паскою, яйцями, маслом, копченостями, хроном, сіллю. У великих сім’ях всю їжу клали в скатертину, щоб нести до церкви для освячення. У ніч перед Великоднем холостяки розпалювали велике багаття. Вогнище розводили на пагорбі за селом або біля церкви, щоб було видно все село і навіть сусідні.
ВЕЛИКДЕНЬ
Як тільки
Источник
