Героїні Vogue Україна справляються з професіями, які колись вважалися забороненими, — демонструючи на власному досвіді, як звільнитися від гендерних стереотипів.
реклама.
Метро, доменщик, сапер у водолазці. Донедавна в українській мові були відсутні форми жіночого роду для цих назв посад. Хоча такі терміни, як «учитель», «медсестра», «стюардеса» та «швачка», існували, таких титулів, як «менеджер», «кардіолог», «член парламенту» чи «посол», не було. У 2019 році ці терміни було офіційно відновлено в мові, що збіглося із затвердженням оновленого українського правопису (вони з’явилися в дореволюційних словниках на початку 20 століття).
У соціальних мережах виникли бурхливі дискусії, оскільки обурені жінки-вчені та спеціалісти вимагали визнання — і використання форм жіночого роду для своїх професій і звань. Наслідки радянської спадщини були очевидними в настроях суспільства. Тоталітарний режим пропагував ідею, що жінки були рівними чоловікам, тому їх посади не вимагали гендерно-специфічних форм. Насправді гендерні упередження закріпилися в мові: термін «друкарка» зазвичай асоціювався з оператором друкарської машинки, а не з машиністом. Не було еквівалентів у чоловічому роді для таких ролей, як «няня», «кастелан» і «господарка». Турбота, піклування і служіння вважалися жіночими обов'язками.
До 2016 року жінкам офіційно не дозволялося займати бойові обов’язки в українській армії. Командир частини міг бути лише кухарем або прачкою. Зміни відбулися завдяки зусиллям ветеранів та активістів ГО «Невидимий батальйон». У 2016 році Міноборони змінило свої накази, а через два роки набув чинності Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях». Тепер жінкам доступні 63 бойові ролі — вони офіційно можуть служити снайперами, гранатометницями та командирами.
Раніше українкам забороняли займатися певними професіями, часто посилаючись на проблеми зі здоров’ям. «До 2017 року існував перелік із понад 450 робіт, заборонених для жінок, — констатує перший віце-прем’єр-міністр, міністр економіки України Юлія Свириденко. «Сюди входили важкі роботи, підземна робота та хімічне виробництво». Жінкам було заборонено працювати в шахтах або пілотувати військові літаки, поки в Україні не почнуть боротися з дискримінацією на робочій силі та запровадять нові закони. Ця ініціатива узгоджується з Конвенцією ООН про ліквідацію дискримінації щодо жінок, ратифікованою в 1979 році.
Подолання гендерних стереотипів могло пройти довгим і важким шляхом. Велика війна прискорила цей процес. До березня 2025 року третина території України опинилася під окупацією. «Через воєнні дії, які тривають, населення скоротилося до 30 мільйонів», — зазначає доктор наук, професор кафедри демографії Елла Лібанова. Це означає зменшення приблизно на 10 мільйонів людей, причому майже половина з них, 4,5 мільйона, є переміщеними особами. Попит на працівників зростає. Свириденко наголошує, що відсутність чоловіків особливо помітна в будівництві (70%), промисловості (45%), транспорті (43%). Нині українки влаштовуються на посади операторів метрополітену, спеціалістів-саперів у водолазках та пілотів безпілотників.
Щоб допомогти жінкам набути затребуваних навичок і розвіяти упередження щодо «чоловічих» і «жіночих» робіт, важливо створити систему підтримки, включаючи відкриття ясел і дитячих садків і покращення соціальних послуг і закладів для літніх членів сім’ї, щоб жінки, які часто несуть відповідальність за догляд за дітьми та людьми похилого віку, могли працевлаштуватися.
Минулого року Мінекономіки запустило пілотну схему. Уряд почав надавати жінкам ваучери для навчання в нових сферах. Свириденко зазначає, що сучасні українські жінки, кидаючи виклик гендерним нормам, прагнуть працювати водіями, насосницями, електрогазозварювальницями, плиточниками — і націлені на опанування цих нових ролей.
Героїні ініціативи Vogue Україна протистоять очікуванням суспільства, тиску родини та особистим обмеженням. Олеся Голуб керує доменною піччю на металургійному комбінаті. Тетяна Мордач стала сапером у водолазці. Оператор дронів Леся Ганжа чотири роки працює на Сході. Вікторія Петрущак, фахівець з художнього ткацтва, навчилася збирати дрони, а Оксана Петловнюк, фахівець з транспортних технологій, оволоділа трактором. Анастасія Мазуркова, перша і наразі єдина жінка-машиніст метрополітену в Україні, висловлює спільну думку: «Немає чоловічих і жіночих професій: або впораєшся, або ні».
Фото: Василина Врублевська, Саша Маслов
Текст: Алена Пономаренко
